Андронік II Палеолог: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот змінив: sv:Andronikos II (bysantinsk kejsare); косметичні зміни
вікіфікація
Рядок 7:
|порядок-жін =
|зображення = Serres IM Prodromou Andronicos.jpg
|підпис = ПортретФреска із зображенням Андроніка II Палеолога, [[Монастир святого Іоана Хрестителя (Серрес)|Монастир святого Іоана уХрестителя]], монастирі[[Серрес]], Серри.[[Греція]]
|початок повноважень = 1282
|закінчення повноважень = 1328
Рядок 29:
'''Андронік II Палеолог''' ({{lang-el|Ἀνδρόνικος Β' Παλαιολόγος}}, * 1259/1260 [[Нікея]], Дідімотіка — † 13 лютого 1332, [[Константинополь]]) — імператор [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] з 1282 по 1328 р.
 
== Правління ==
 
Андронік II Палеолог на початку свого правління скорочує чисельностьчисельність війська та скасовує заключену його батьком Михайлом VIII Палеологом [[Другий Ліонський собор|церковну унію]] з західною (католицькою) церквою. Проводив політику приєднання до Візантії [[Фессалія|Фессалії]] та [[Епір]]а, що відокремилися після [[Четвертий хрестовий похід|четвертого хрестового походу]] у 1204 році.
 
[[Файл:AndronicosIIGoldHyperpyron.jpg|thumb|140пкс|left|Золотий [[гіперпірон]] Андроніка II Палеолога.]]
 
Андронік II Палеолог на початку свого правління скорочує чисельность війська та скасовує заключену його батьком Михайлом VIII Палеологом [[Другий Ліонський собор|церковну унію]] з західною (католицькою) церквою. Проводив політику приєднання до Візантії [[Фессалія|Фессалії]] та [[Епір]]а, що відокремилися після [[Четвертий хрестовий похід|четвертого хрестового походу]] у 1204 році.
[[Файл:AndronicosIIGoldHyperpyron.jpg|thumb|left|Золотий [[гіперпірон]] Андроніка II Палеолога.]]
Невдало втрутився в боротьбу між [[Венеціанська республіка|Венецією]] і [[Генуезька республіка|Генуєю]], що призвело на початку XIV ст. до посилення впливу генуезців в імперії. Прагнучи дати відсіч сильній турецькій армії (якам до цього часу захопила майже всю Малу Азію), найняв в 1303 році військо [[Арагон|арагонців]] та [[Каталонія|каталонців]] на чолі з Роже де Флор, які після вбивства їх головнокомандуючого у 1305 підняли заколот, спустошили візантійські володіння, зайняли Фессалію і ряд інших візантійських областей. Спроби Андроніка II Палеолога централізувати свій уряд викликали опір феодальної знаті, яка висунула в 1321 році на трон його онука — [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]]. Внаслідок цього розпочинається громадянська війна. Після тривалої боротьби за владу, інтриг і зради ближніх у 1328 році він був змушений зректися престолу. Його засилають в монастир де він помирає чотири роки по тому.