Євгеній (Болховітінов): відмінності між версіями

Народився у [[Воронезька губернія|Воронезькій губернії]] в сім'ї [[священик]]а. Навчався у Воронезькій духовній семінарії (1778–1784), Слов’янсько- греко-латинській академії та Московському ун-ті (1784–1788). Викладач, префект, ректор Воронезької духовної семінарії (1789–1794). З 1796 протоієрей у Павловську Воронезької губ., з 1799 в С.-Петербурзі. Прийняв чернецтво (1800). <br> З 1800 викладач та префект С.-Петербурзької духовної академії, настоятель Зеленецького Троїцькогомонастиря, Троїцько—Сергієвського пустища (С.-Петербурзька губ.). Вікарний єпископ Новгородський (з 1804), архієпископ Вологодський (з 1808), Калузький (з 1813), Псковський (з 1816), митрополит Київський та Галицький (1822–1837). <br> Член Російської академії (1806), академік С.-Петербурзької АН (1829). Член Синоду.<br>Був близький до гуртків М.І. Новикова та графа М.П. Румянцева. <br>Автор біобібліографічних словників церковних і світських письменників, праць з церковної історії, у т.ч. описів монастирів, церков та монастирських бібліотек, зокрема описів Софійського собору та Печерської лаври в Києві, богословських студій, перекладів творів французьких письменників Л. Кокле,Ф.Фенелона та інших, численних публікацій док. та мат. <br>Віднайшов у Юр’євському монастирі в Новгороді грамоту Великого київського князя Мстислава Володими-ровича, якій присвятив одне з перших палеографічних досліджень у Російській імперії. <br>Під керівництвом та на кошти Б. у Києві проводилися археол. дослідження фундаментів Десятинної церкви та Золотих Воріт.