Блатенське князівство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sodmy (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{редагую|Sodmy}} '''Блатенське князівство''' (також відоме, як Панонське князівство, {{lang-sk|Bla... |
Sodmy (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
{{редагую|Sodmy}}
[[Файл:Regnum Carantanum.PNG|міні|праворуч|250пкс|Територія [[Блатенське князівство|Блатенського князівства]] (Spodnja Panonija)]]
'''Блатенське князівство''' (також відоме, як [[Панонське князівство]], {{lang-sk|Blatenské kniežatstvo}}, {{lang-sl|Spodnja Panonija}}, {{lang-bg|Блатенско княжевство}}, {{lang-hu|Balatoni Fejedelemség}}) (839/840 — 876) — слов'янська держава в районі Блатенського озера — [[Балатон]]а (на території сучасної [[Угорщина|Угорщини]]) зі [[столиця|столицею]] у місті [[Блатноград]]. Займало територію між [[Драва|Дравою]] на півдні, [[Дунай|Дунаєм]] на сході, [[Грац]]ем на заході та Веспремом на півночі.
[[Файл:Pribina, Nitra (2008).jpg|міні|ліворуч|100пкс|]]
== Історія ==
[[Файл:Central europe 9th century.png|міні|
...
[[Файл:Great Moravia-eng.png|міні|ліворуч|200пкс|[[Блатенське князівство]] поряд з [[Великоморавія|Великоморавією]] (див. цифри 20, 21, 22, 8 та 10)]]▼
[[Файл:Balkans850.png|міні|праворуч|200пкс|Балкани у 850 році, підписано [[Панонське князівство]]]]
У [[901]] році територія була захоплена [[угри|угорцями]]. У X-XII століттях більша частина місцевого [[Західні слов'яни|західно-слов'янського]] населення зазнала ранньої [[мад'ярізація|мад'ярізації]] і в західній його частині ([[Бургенланд]]) - [[германізація|германізації]], хоча невелика його частина, пізніше ідентифікуюча себе як [[хорвати]], зберігалася дисперсним розселенням в сільській місцевості даного регіону аж до кінця [[XIX]] століття .
== Склад ==
▲[[Файл:Great Moravia-eng.png|міні|ліворуч|200пкс|[[Блатенське князівство]] поряд з [[Великоморавія|Великоморавією]] (див. цифри 20, 21, 22, 8 та 10)]]
Князівство складалось з декількох графств:
* Блатенського, між [[Веспрем]]ом та [[Драва|Дравою]]
* Птуйського, біля міста [[Птуй]]
* Дудлебського, між [[Грац]]ем та [[Блатноград]]ом
* ймовірно Етгарового, між [[Кесег]]ом та [[Клостернойбург]]ом
== Наслідки ==
[[Файл:Magyarorszag 1920.png|міні|праворуч|150пкс|[[Угорщина]] по [[Тріанонський договір|Тріанонському]] договору [[1920]]]]
З часом інтенсивний процес [[Онімечення|германізації]] і [[Мад'яризація|мад'яризації]] призвів до значного скорочення на цій території [[Слов'яни|слов'янського населення]] до початку [[20 століття|XX]] століття. Так з 1.171.000 осіб населяючих край в [[1910]] р. (перепис), 662.000 (56,5%) назвали рідною [[угорська мова|угорську мову]]; 220.000 (18,8%) - слов'янські говірки близькі [[сербо-хорватська мова|сербо-хорватській мові]] і близько 289.000 (24,7 %) - [[Німецька мова|німецьку]] (серед них були як [[Євреї|євреї]], так і етнічні [[німці]]).
У період свого розквіту князівство було свого роду сполучною ланкою між [[Західні слов'яни|західними]] ([[Великоморавія|Велика Моравія]] на півночі) та [[Південні слов'яни|південними]] (на [[Балкани|Балканах]]) [[Слов'яни|слов'янськими]] народами, зруйнованим [[угри|угорськими]] нашестям.
У [[1919]] на [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризькій мирній конференції]] обговорювалися підсумки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та етно-територіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, планувалося створити [[Чеський коридор|коридор]] для остаточного розмежування [[Австрія|Австрії]] й [[Угорщина|Угорщини]], який би сполучав західних та південних слов'ян. Але проект, не знайшов підтримки у більшості країн-учасників конференції, а тому був відхилений.
== Див. також ==
* [[Західні слов'яни]]
* [[Чеський коридор]]
== Примітки ==
| |||