Вікіпедія

Історія Румунії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Yelysavet (обговорення | внесок)
24 289 редагувань
Yelysavet (обговорення | внесок)
24 289 редагувань
Рядок 5:
Сліди найдавніших людей на території Румунії датуються епохою [[палеоліт]]у. У другій половині 3 тис. до н. е. відбулося вторгнення індоєвропейських пастуших племен із Північного [[Причорномор'я]] і [[Центральна Європа|Центральної Європи]]. Внаслідок [[Асиміляція|асиміляції]] ними [[Автохтони|автохтонів]] в епоху бронзи утворилася [[фракійці|фракійська]] етнічна спільнота, до якої належали племена [[гети|гетів]] і [[даки|даків]]. Перші з них заселили береги нижньої частини [[Дунай|Дунаю]], другі — [[Трансильванія|Трансильванію]] (Семигород), а також частину [[Молдавія|Молдавії]] та [[Волощина|Волощини]]. На розвиток гето-дакійських племен мали вплив [[Давня Греція|грецькі]] міста-держави [[Істрія]], [[Каллатія]], [[Томи]], засновані на чорноморському узбережжі ([[Добруджа]]) у 7-6 ст. до Р. Х. У 6 ст. до Р. Х. на територію Румунії з Північного Причорномор'я просуваються [[скіфи]], а напочатку З ст. до Р. Х. у Трансильванії осіли [[кельти]] (згодом, як і скіфи, асимільовані місцевим фракійським населенням).
 
== Антична епоха ==
Наприкінці 1 ст. до н. е. регіон між Балканським хребтом і Дунаєм, включаючи Добруджу із грецькими полісами, завоювали [[римляни]]. Союзи гето-фракійських племен вели війни з [[Римська Імперія|Римською імперією]]. У першій половині 1 ст. до н. е. робилися спроби створення великих військово-політичних об'єднань греко-фракійських племен під владою царя [[Буребіста|Буребісти]], а пізніше (наприкінці 1 ст. до н. е.) — царя [[Децебал]]а. За правління імператора [[Траян]]а на початку 2 ст. Рим захопив землі [[Даки|даків]] і створив на цій території провінцію [[Дакія|Дакію]]. Під час воєнних дій значна частина дакійського населення загинула, а решта була романізована (засвоїли [[Латинська мова|латинську мову]], чимало елементів римської культури й побуту). Однак зростаючий натиск варварів на кордони імперії примусив римлян у [[271]] році покинути Дакію.
 
У VIII столітті до Р. Х. на територію Румунії з сходу вторглися кіммерійці, згодом у Добруджі жили скіфи, тому ця територія отримала у греків ім'я Малої Скіфії.
Під час [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] у 3-6 ст. через територію Дакії проходили і на деякий час осідали різні племена: [[готи]], [[гуни]], [[гепіди]], [[авари]] та ін.
 
На основній же території нинішньої Румунії в античності жили фракійські племена даків і гетів, що мали напівпервіснообщінний суспільно-економічний лад. Беребіста (70 - 44 до Р. Х.) Зумів об'єднати землі даків, його побоювалися римляни, і [[Юлій Цезар]] напередодні загибелі планував похід на Дакію. Однак Беребіста загинув в результаті змови, а його держава розпалася на 4 частини, які увійшли в сферу впливу Риму.
 
Нове об'єднання і посилення Дакії сталося під час правління [[Децебал]]а (86-106 н.е.). Децебал спробував організувати сильне царство зі столицею в Сармізегетусе і вів три війни з Римом (86-88, 101-102, 105-106 рр.. Н.е.). Перша, з імператором Доміціаном виявилася відносно успішної, друга закінчилася поразкою даків від імператора Траяна, і третя, також з Траяном - повним завоюванням Дакії римлянами, захопленням Сармізегетуси і самогубством Децебала. На території Дакії була організована римська провінція «Дакія». Центром останньої стало місто Ульпія Траяна, при Адріані отримав також назву Сармізегетуса, але побудований в 50 км. від старого центру. З інших міст римської Дакії виділялася Напока (нині Клуж).
 
[[Дакія]] залишалася римською провінцією аж до 271 року, коли імператор [[Авреліан]], не маючи можливості захищати її від натиску готів і сарматів, залишив її, евакуювавши населення міст за [[Дунай]].
 
== Середні віки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Румунії