Шаабан: відмінності між версіями

▲У [[Джахілія|доісламські часи]] шаабан – один з чотирьох священних місяців, бо за давньоаравійським календарем на нього припадало літнє сонцестояння. Значення шаабана в ісламі обумовлене мусульманською традицією і пов’язане з давньоаравійською релігійною практикою у дні, що передували сонцестоянню і йшли за ним. Очевидно, у ці дні, що сприймалися як завершення і початок нового річного циклу, — час поминання померлих у багатьох народів, практикувались обряди покути, зокрема піст, який був запозичений ісламом.<br />

▲У середньовічному ісламі, одначе, з приводу допустимості особливих актів благочестя в шаабан відбувалася гостра полеміка, аналогічна суперечкам навколо релігійних практик у місяць [[раджаб]]. Існувала думка, підкріплена [[хадис]]ами, що це – [[біда]] (недозволене нововведення). Одначе практика додаткового посту (та інших богоугодних справ) в шаабан набула поширення, а 15-те число шаабану, що особливо шанувалося в доісламській [[Аравія|Аравії]], стало в ісламі одним із найпопулярніших народних свят – [[Бараа|лайлат аль-бараа]] («ніч створення», зазвичай перекладають, як «ніч звільнення», тобто прощення гріхів), яке, як і лайлат [[аль-Кадр]], зберегло ознаки давнього новорічного святкування.<br />

▲За народними мусульманськими віруваннями, у ніч з 14 на 15 шаабана починає трястися дерево життя, на листі якого написані імена усіх живих. Вважається, що люди, листки з іменами яких упадуть. Помруть впродовж року. У цю ніч [[Аллах]] опускається на «нижнє небо», щоб у відповідь на молитву пробачити віруючим їх гріхи.<br />

▲В лайлат аль-бараа прийнято читати [[Сура Я Сін|суру Я Сін]]. Особливі молитви промовляються за померлих і за прощення гріхів. У [[Індія|Індії]] та [[Пакистан]]і роздають їжу бідним, їдять солодощі, влаштовують ілюмінацію