Календи: відмінності між версіями

'''Календи''' (лат. {{lang-la|Kalendae}} або {{lang-la|Calendae}})  — в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Календи, так само, як і нони[[Нони]] та іди[[Іди]], служили для лічбирахунку днів ву місяці: від цих трьох, визначених для кожного місяця моментів, дні відраховувались назад (наприклад, шостий день перед березневими календами і  т. д.). Слово "«календи"» походить від латинського "«calo"» (невиз.невизначена форма — - "«calare"») — - "«оголошувати, проголошувати"» (подібного, наприклад, до англ. "«call"»), в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії понтифіки[[понтифік]]и, які слідкували за часом, в цей день оголошували про початок нового місяця и кількості днів до нон в цьому місяці (в нони народу оголошувалось про свята в даному місяці). Слово "«Kalendae"» було прийнято писати через букву "«K"», а не "«C"», що самі римляни пояснювали тим, що "«позичили"» слово "«calo"» з грецької "«καλῶ" -» — "«звати"» (смдив. Макробий, Saturnalia 1.15).

Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершавсязавершувався цілий святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу; цей цикл починався Врумаліями на честь Діоніса[[Діоніс]]а фракійського (від 24 листопада до 17 грудня), охоплював [[Сатурналії]] та [[Опс (міфологія)|Опалії]] (від 17 до 23 грудня) и Воти (від 23 грудня до 1 січня). Святкування досягали свого апогею в кінці  — в січневих календах, святі загальної радості, яка братала стани, віки та становища в суспільстві. Поганське свято січневих календ продовжували святкувати і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства [[католицька церква]] протиставила поганському шануванню новоліттянового року свій власний святковий цикл, — різдв'яний (з 25 грудня до 4 січня), поганським спогадам  — християнські, давнім маскам та іграм  — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом[[Вертеп]]ом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства, святкування січневих календ при Юстиніані[[Юстиніан]]і було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Р. Х.Різдва до ВодохрещяВодохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, але частіше всього різдвяним чи присвяченими іншим святам. Ці традиції в майбутньому получилиотримали більш розповсюджену назву у Слов'ян — - Коляда[[Колядки]].

Вислів «відкласти справу до грецьких календ» («ad Calendas Graecas») має зміст  — «ніколи не зробити», так як в грецькому календарі календ не було.