Регбіліг: відмінності між версіями

Часто згадуваний як один з найскладніших і фізично найважчих серед будь-яких командних видів спорту в світі, основною метою в регбіліг є пронесення в руках або пробиття ногой м'яча до залікової лінії супротивника, де очки можуть бути зараховані за приземлення м'яча (так звана ''спроба'', {{lang-en|try}}). Після виконання ''спроби'', команді надається можливість виконати ''реалізацію'' ({{lang-en|conversion}}) — пробити м'яч по воротам супротивника, що дає можливість заробити додаткові очки. Команда супротивників намагається перешкодити атакуючій команді заробить очки, запобігаючи їх просуванню вперед шляхом повалення на землю і ''утримання'' ({{lang-en|tackle}}) гравця з м'ячем.

 

 

Гра ведеться на напів-професійному та аматорському рівні в ряді інших країн, таких як [[Самоа]], [[Тонга]], [[Сербія]], [[Фіджі]], [[Ірландія]], [[Шотландія]], [[Росія]], [[Ліван]], [[Німеччина]], [[Японія]], [[США|Сполучені Штати]], [[Мальта]] і [[Ямайка]].

Коріння гри в регбіліг можна простежити до ранньої історії [[Різновиди футболу|футболу]], до гри в м'яч, що має мало спільного з сучасними видами спорту. Також важливо зрозуміти як розвивались сучасні різновиди футболу і дві окремих частки футбольної історії.

 

 

У 1895 році розкол в регбі призвів до утворення Northern Rugby Football Union (NRFU). Хоча багато факторів зіграли певну роль в розколі, в тому числі успіхи робітничих команд з півночі Англії, в основному поділ було викликано рішенням RFU про забезпечення дотримання принципу [[аматор]]ського спорту, запобігання "оплати за перерву" гравцям, які брали відпустку на роботі щоб грати в регбі. Команди з півночі, зазвичай, мали більше гравців з робітничого класу (шахтарі, працівникі млинів тощо), які не могли дозволити собі грати без цих компенсацій, на відміну від південних команд, в яких були й інші джерела доходів для підтримки аматорських принципів. Подібне ж відбувалось і в інших країнах. У 1895 році указ RFU про заборону гри в регбі на площадках де бралась плата за вхід, призвів до відомої зустрічі 29 серпня 1895. Двадцять два клуби (плюс Стокпорт, який вів переговори по телефону) зустрілися в The George Hotel, в [[Хаддерсфілд|Хаддерсфілді]] на заході [[Йоркшир|Йоркшира]] і утворили "Northern Rugby Football Union". Протягом п'ятнадцяти років з тої першої зустрічі в Хаддерсфілді, понад 200 клубів залишили RFU щоб приєднатися до регбійної революції.

У 1906 році Північний Союз змінив свої правила, скоротивши команди з 15 до 13 гравців і замінивши ''сутичку'' ({{lang-en|scrum}}) що виконувалась після кожного ''утримання'' ({{lang-en|tackle}}) на ''розіграш м’яча'' ({{lang-en|play the ball}}).

 

 

У 1954 році близько 120000 глядачів дивилися фінал Кубка Виклику ({{lang-en|Challenge Cup}}) в Англії, встановивши новий рекорд відвідуваності серед матчів з усіх різновидів регбі. Крім того, в 1954 році за ініціативою Франції було засновано [[Кубок світу з регбіліг]], також вперше з усіх видів регбі.

В сезоні 1971-1972 Північної Регбійної Ліги у гри з’явились перщі спонсори - Джошуа Тетлі і Джон Плейєр.

 

 

В Австралії в 2009, популярність регбіліг було підтверджено тим що телевізійні рейтинги регбіліг були вищими за рейтинги трансляцій іншіх різновидів футбола.<ref>{{cite news

== Позиції гравців ==

 

 

Гравці на полі поділяються на [[нападник]]ів та [[захисник]]ів, хоча правила гри застосовуються до всіх гравців однаково. За кожною позицією закріплено постійний номер що дає можливість відрізнити її від інших позицій. Ці номери допомагають визначити на якій позиції грає гравець. Системи нумерації гравців відрізняються залежно від того в якій країні проходить гра. В Австралії та Новій Зеландії кожному гравцю зазвичай дається номер, що відповідає їх позиції в грі. Однак, починаючи з 1996 року європейські команди мають можливість закріпити за гравцем конкретний номер, який він зберігає незалежно від позиції на якій грає, як і у футболі. Це означає що хоча лише сімнадцять гравців можуть бути заявлені в будь-якій команді регбіліг, номер 18 і більші також використовуються.

 

=== Нападники ===

 

Обов'язки нападників можна розділити на ''«звичайну гру»'' і ''«гру в сутичці»'' ({{lang-en|scrum play}}). Позиції форвардів традиційно називають згідно з позицією гравця в ''сутичці'' яка завжди дорівнює позиції гравця в ''«звичайній грі»'', за винятком ''хукера''. Позиції нападників традиційно такі:

* ''Вільний'' {{lang-en|loose forward}} або {{lang-en|lock}} (під номером '''13''')

 

 

{{reflist|2}}

 

{{commons|rugby}}

[[Категорія:Регбі]]

[[Категорія:Командні види спорту]]

 

[[ca:Rugbi a 13]]

[[cy:Rygbi'r gynghrair]]