Гірнича промисловість Бразилії: відмінності між версіями

З 1987 р в рудному вузлі [[Пітінга]] почався видобуток з розсипів колумбіту, а з 1991 і танталіту. Відробляння алювіальних розсипів на ріках Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада ведеться з використанням сучасної економічної високопродуктивної техніки різними методами. У відносно недоступних районах застосовується гідравлічне землерийне обладнання, що включає монітор, пісковий насос і малу мобільну збагачувальну фабрику. На затоплених площах вздовж малих рік видобуток каситериту ведеться за допомогою встановленого на плаваючій платформі екскаватора типу «зворотна лопата» і плаваючої мийної установки (рудомийки) або роторної землечерпалки. Технологія збагачення включає гравітаційну і електромагнітну сепарацію. Олов'яний концентрат із вмістом олова до 60% для подальшої переробки надходить на металургійний завод в м. Паулу, що належить компанії Mamore Mineracao е Metalurgica, також що входить в Paranapanema Group. Для переробки олово-тантал-ніобієвих концентратів було проведено переобладнання хімічного заводу Пірапора поблизу м. Паулу. Проектна потужність цього підприємства - 700 т пентоксиду ніобію і 90 т пентоксиду танталу на рік; планується збільшення виробництва пентоксиду танталу до 120-130 т/рік. З середини 90-х років по мірі виснаження розсипів родовища [[Пітінга]] почалося скорочення виробництва олова. Тому тантал, ніобій і цирконій стали грати вирішальну роль в підтримці рентабельності підприємства. Компанія Paranapanema впроваджує нові, більш економічні методи видобутку і переробки – аґломерацію каситеритового концентрата, дво- і одностадійний процес виплавки олова.