Зінченко Петро Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Петро́ Іва́нович Зі́нченко''' (*[[12 липня]] [[1903]], Миколаївськ, [[Поволжя]] - †[[17 лютого]] [[1969]], [[Харків]])&nbsp;— український [[психологія в СРСР|радянський психолог]].<br /> У 1930 році закінчив [[Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди|Харківський інститут народної освіти]], працював в Інституті іноземних мов на кафедрі [[психологія|психології]].
 
З 1931 року долучився до роботи учнів [[Виготський Лев Семенович|Л.С.&nbsp;Виготського]], які очолили сектор психології Всеукраїнської психоневрологічної академії та працювали в ряді наукових інститутів і [[виш]]ів тогочасної [[Харків|столиці]] УРСР. Відтак, Петро Іванович учасник [[харківська психологічна школа|харківської психологічної школи]].<br /> Наприкінці 30-х&nbsp;рр. проводив експериментальні дослідження в галузях [[генетична психологія|генетичної]] та когнітивної психології (вивчення функції пам’яті).<br /> Учасник війни 1941-1945 рр.<br /> На відміну від колег ([[Запорожець Олександр Володимирович|О.&nbsp;Запорожц]]я та [[Гальперін Петро Якович|П.&nbsp;Гальперіна]]), які виїхали в Москву, по війні продовжив роботу в Харкові. Створив і очолив кафедру психології Харківського державного університету. А його учень&nbsp;— [[Середа Григорій Кузьміч|Г.Середа]] у 1972 році керував відділенням психології, одним з трьох в СРСР, де готували фахівців-психологів.<br />