Повний привід: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KamikazeBot (обговорення | внесок)
м робот змінив: fa:خودرو چهار چرخ محرک
м пунктуація
Рядок 1:
[[Файл:En_4wd_english.png|thumb|left|250px|Схема F4]]
'''Повний привід''' (4x4, 4WD, AWD) - конструкція [[трансмісія|трансмісії]] [[автомобіль|автомобіля]], коли [[крутний момент]], що створюється [[двигун]]ом, передається на всі колеса.
 
До вісімдесятих років, повний привід асоціювався виключно з [[Позашляховик|позашляховою]] технікою, а повнопривідні автомобілі мали збільшений дорожній просвіт і інші атрибути підвищеної прохідності.
Рядок 6:
Однак, після появи системи [[quattro]] на легкових автомобілях [[Audi]] і ряду аналогічних систем в інших компаніях, привід на всі колеса став розглядатися і як засіб підвищення ходових якостей звичайних автомобілів без завдання підвищення прохідності. У цьому випадку забезпечується найбільш ефективне використання потужності двигуна при будь-якому режимі руху, поліпшується керованість, особливо на слизьких покриттях.
 
Саме з цими цілями повний привід використовується на спортивних автомобілях, наприклад, [[Lamborghini Murciélago]] і деяких моделях [[Porsche]], а також на представницьких автомобілях для підвищення рівня активної безпеки - приклади такого використання включають системи [[4Matic]] (на автомобілях [[Mercedes-Benz]]), XWD ([[Saab]]), [[xDrive]] ([[BMW]]), а з вітчизняних розробок - трансмісію малосерійне представницької «Волги» [[ГАЗ-3105]].
 
Можна виділити три основні схеми повного приводу: що підключається повний привід (part-time), постійний повний привід (full-time) і постійний на вимогу повний привід (on-demand full-time).