Швидкострільність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 3:
Прагнення збільшити скорострільність стало основною причиною, що викликала появу автоматичної зброї. Згодом практичного значення набула з появою магазинної, самозарядної [[автоматична зброя|автоматичної зброї]] і скорострільних [[артилерійська система|артилерійських систем]].
 
== Види скорострільності ==
Розрізняють ''бойову'', або ''практичну'', скорострільність і ''технічну'' скорострільність.
 
Рядок 15 ⟶ 16:
Бойова скорострільність залежить від технчної скорострільності, ступеня навченості стрільця або [[Розрахунок (армія)|розрахунку]], умов стрільби (характеру і розташування цілей, встановленого виду вогню — поодинокий, короткими або довгими чергами, безперервний), стійкості зброї при стрільбі.
 
Бойова скорострільність завжди менш, ніжза технічнатехнічну. Так, в [[автомат]]ів, автоматичних гвинтівок та пістолетів-кулеметів технічна скорострільність 400—1000 постр/хв. (бойова 35—100 і більш), в ручних і станкових кулеметів 500—1000 і більш (150—300), в зенітних кулеметів 550—1000 (70—150 і більш), в автоматичних [[Зенітна гармата|зенітних]] і [[авіаційна гармата|авіаційних гармат]] 200—1000 (120—250), в мінометів[[міномет]]ів 3—30 (1—20), [[протитанкова гармата|протитанкових гармат]] 15—20 (7—10), гармат наземної артилерії 6—10 (4—6) тощо. ''(див.табл.)''
 
Підвищення бойової скорострільності є основним засобом забезпечення високої щільності вогню.