Період Едо: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот змінив: eu:Edo Aroa; косметичні зміни
стильові правлення
Рядок 72:
 
==== Міста ====
У результаті впровадження станової системи і відриву [[васал]]ів від земельних ділянок у провінції, самураї були переселені у призамкові міста своїх [[сюзерен]]ів. Для забезпечення життєдіяльності таких самурайських містечок, до них стали переміщатися ремісники і купці, яких стали називати міщанами. Влада накладала на них грошові податки на виробництво і перевезення. Найбільш багаті або відомінайвідоміші міщани могли вступати до міської управи і виконувати адміністративну роботу пов містумісті.
 
=== <u>Розвиток економіки</u> ===
Рядок 125:
За часів правління сьоґунату науки перестали бути здобутком еліти суспільства. Все частіше до них залучалися представники міщан і селян. Головним вченням у середовищі самураїв стало конфуціанство, а точніше його течія&nbsp;— [[неоконфуціанство|чжусіанство]], яке закликало підданих до вірного служіння і покори владі, а владу&nbsp;— до чесного і відданого правління. Починаючи від часів Токуґави Іеясу, який сприяв діяльності вченого [[Хаясі Радзан]]а, чжусіанство стало відігравати роль державної ідеології. Під її впливом оформився кодекс самурайської честі [[бусідо]]. Окрім [[чжусіанство|чжусіанської]] течії конфуціанства, в Японії була представлена янмінська течія в роботах [[Накае Тюдзю]] та інших.
 
У природничих науках особливо відзначились [[Міядзакі Ясусада]], який видав першу в Японії систематизовану працю поз агрономії «Збірка творів поз сільськомусільського господарствугосподарства» і [[Секі Такакадзу]], який самостійно винайшов спосіб розв'язання рівнянь та обчислив [[число пі]]. У цілому, на кінець 17 століття рівень японських наук не поступався західним.
 
== [[Файл:Alex K Tokugawa mon.png|35px]] Друга половина періоду Едо ==
Рядок 227:
Після підписання договорів серед японського населення, насамперед самурайства, здійнявся шквал критики на сьоґунат, який знехтував думкою імператора і капітулював перед іноземними державами. Прихильники політичного курсу за передачу повноти влади імператору і поборники вигнання іноземців об'єдналися у один рух «[[Сонно дзьої|Шануймо Імператора, виженемо варварів!]]». Через різкі антиурядові заяви близько сотні лідерів руху були заарештовані і страчені за наказом головного [[тайро|високопосадовця сьоґунату]], [[Ії Наосуке]], який був відповідальний за укладення договорів. Серед покараних були відомі на всю Японію мислителі&nbsp;— голова [[Міто-хан]] [[Токуґава Наріакі]] і вчений з [[Тьосю-хан]] [[Йосіда Сьоїн]]. Ці репресій проти руху «Шануймо монарха, виженемо варварів» отримали назву «[[репресії Ансей]]».
 
Проте у [[1860]] році (1 році [[Ман'ен (ненґо)|Ман'ен]]) трапився [[інцидент біля воріт Сакурада]], в якому Ії Наосуке був убитий по дорозідорогою до Едоського замку. Це вбивство завдало сильного удару по престижу сьоґунату, а антиурядова опозиція отримала новий приток сил. Її центром поступово ставав західнояпонський Тьосю-хан. Його управлінці [[Такасуґі Сінсаку]] та [[Кідо Такайосі]], які були учнями страченого Йосіди Сьоїна, налагодили стосунки з кіотськими аристократами і навернули багатьох аристократів імператорського двору до опозиційного руху.
 
==== Збройні конфлікти з іноземними державами ====