Такла-Макан: відмінності між версіями

Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями річки [[Тарим (річка)|Тарим]] та її притоків. Поверхня рівнинна, поступово знижується на північ і схід від 1200—1300 м до 800—900 м. На заході над пустелею підносяться одинокі кряжі заввишки до 1664 м (гора [[Чонгтаг]]), складеного пісковиками. На південному заході переважають бархани, на північному сході — піщані гряди складної конфігурації (зокрема великі, такі, що протягуються іноді на 10—13 км., — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150—300 м) і ін. ПоВ околицях Такла-Макана є значні площі займають [[солончак]]иів.

Річки, що стікають з [[Кунь-Лунь|Кунь-Луня]], проникають в глиб Такла-Макана на 100—200 км., поступово вичерпуючись в пісках; тільки річка [[Хотан]] перетинає пустелю і влітку доносить свої води до [[Тарим]]у, Такла-Макана, що протікає по західнійзахідною і північнійпівнічною околиціоколицею. Глибина залягання підземних вод ву пониженнях рельєфу (в межах стародавніх дельт) 3—5 м, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод є рідкісні чагарники [[тамариськ]]у, [[селітрянка|селітрянки]], [[очерет]]у. ПоВ околицях пустелі і долинах річок зустрічаються [[тополя]] (туранга), [[лох (рослина)|лох]], [[верблюжа колючка]], однорічні солянки [[саксаул]].

Постійного населення немає. Окремі оазиси пов долинах річок, що стікають з Кунь-Луня. Поблизу південної околиці пустелі серед пісків — розвалини стародавніх поселень, приурочені до сухих долин.