Вікіпедія

Юрченко Петро Хомович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Картка:Військовик | ім'я =Петро Хомович Юрченко | портрет = YurchenkoPetFom.jpg | роз...
 
Немає опису редагування
Рядок 18:
| підрозділ =
| командування =
| битви =[[Радянсько-фінська війна]]<br />[[Радянсько-німецька війна]]<br/><small>• [[Оборона Москви]]</small>br/><small>• [[Курська битва]]</small>
| нагороди ={{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
{{!}}}
{{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!}}{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!}}{{!}} {{Орден Червоного Прапора}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!}}{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!}}{{!}} {{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}} {{!}}{{!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!}}{{!}} {{Орден Жукова}}
{{!}}}
| відносини =
| інше =
}}{{othernames|Юрченко}}
'''Петро Хомович Юрченко''' ([[21 березня]] [[1913]], [[Білашки (Тальнівський район)|Білашки]]&nbsp;— [[29 листопада]] [[2002]], [[Москва]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-фінська війна|радянсько-фінської війни]] [[командир]] [[взвод]]у 108-го танкового[[танк]]ового батальйону[[батальйон]]у 35-ї танкової бригади [[7-а армія (СРСР)|7-ої армії]] Північно-Західного фронту, [[лейтенант]].
 
== Біографія ==
Народився [[21 березня]] [[1913]] року в селі [[Білашки (Тальнівський район)|Білашки]] (нині [[Тальнівський район|Тальнівського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна]]) в [[селяни|селянській]] родині. [[Українець]]. Член [[КПРС|ВКП(б)/КПРС]] з [[1940]] року. Закінчив два курси залізничного технікуму.
 
У [[Червона армія|Червоній Армії]] з [[1933]] року. У [[1937]] році закінчив Саратовське бронетанкове училище. Під час [[радянсько-фінська війна|радянсько-фінської війни 1939—1940 років]] [[командир]] [[взвод]]у 108-го танкового батальйону (35-а танкова бригада, [[7-а армія (СРСР)|7-а армія]], Північно-Західний фронт) [[лейтенант]] Петро Юрченко брав участь у чотирнадцяти танкових [[атака]]х, активно вів [[розвідка|розвідку]], блокував ворожi [[дот]]и.
 
[[5 лютого]] [[1940]] року при блокуванні доту Хотиненського вузла танк лейтенанта Юрченко отримав пробоїну і загорівся. Незважаючи на поранення, вивів пошкоджену бойову машину із зони обстрілу і загасив [[пожежа|пожежу]].
 
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[21 березня]] [[1940]] року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і проявлені при цьому відвагу і геройство» лейтенанту Юрченко Петру Хомовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;444).
 
У боях [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] з [[жовтень|жовтня]] [[1941]] року. У першому бою, командуючи танковою [[рота|ротою]], Юрченко влаштував засідку на Мінському шосе в районі села Ляхово [[Смоленська область|Смоленської області]]. Важкі танки КВ роти капітана Юрченко вийшли з [[капонір]]ів і, маневруючи, вели вогонь з коротких зупинок. Цілі були настільки близько, що майже кожен [[снаряд]]&nbsp;— пряме влучання. Жодна ворожа машина не пройшла по Мінській автостраді. Було знищено до 20 танків противника.
 
Далі Юрченко брав участь в [[оборона Москви|обороні Москви]], був командиром танкового батальйону, заступником командира танкової бригади.
 
У серпні [[1942]] року 106-а танкова бригада під командуванням [[підполковник]]а Юрченко у складі 12-го танкового корпусу [[3-я танкова армія (СРСР)|3-ї танкової армії]] брала участь у прориві оборони фашистів у районі населених пунктів Гринь, Вейно та Госьково і в успішних наступальних бойових діях на рубежі рік [[Жиздра (річка)|Жиздра]] і [[Витебеть]]. Підтягнувши додаткові сили, противник, прагнучи повернути втрачені позиції, робив численні [[контратака|контратаки]]. Але танкісти 106-ї бригади, керовані Юрченком, до [[12 вересня]] [[1942]] року успішно відбивали натиск ворога, знищивши 24 танки та багато живої сили противника.
 
Восени 1942 року [[полковник]] Юрченко командував 7-ю танковою бригадою. Танкісти Юрченко, постійно контратакуючи противника північніше міста [[Воронеж]]а, тримали його в постійній напрузі, перешкоджаючи перекидання військ з цієї ділянки фронту в [[Сталінград]].
 
У січні-лютому [[1943]] року 7-а танкова бригада під командуванням Юрченко пройшла з боями від [[Воронеж]]а до [[Курськ]]а. Після цього влітку 1943 року Юрченко, командуючи 68-ю танковою бригадою, брав участь у запеклих боях на [[Курська битва|Курській дузі]] в складі [[Брянський фронт|Брянського]] і [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронтів]].
 
Після Перемоги над гітлерівською Німеччиною продовжував службу в армії. У [[1950]] році він заочно закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ, а в [[1956]] році&nbsp;— [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Військову академію Генерального штабу]]. У [[1956]]—[[1962]] роках&nbsp;— заступник командира танкової дивізії. З [[11 серпня]] [[1962]] року за власним бажанням (у зв'язку зі станом [[здоров'я]]) полковник П.&nbsp;Х.&nbsp;Юрченко&nbsp;— в запасі.
 
Жив у [[Москва|Москві]]. У [[1967]] році закінчив вечірнє відділення Московського інженерно-економічного інституту. До відходу на [[пенсія|пенсію]] працював у [[Міністерство сільського будівництва СРСР|Міністерстві сільського будівництва СРСР]]. Помер [[29 листопада]] [[2002]] року. Похований на [[Троєкуровське кладовище|Троєкуровському кладовищі]] в Москві (ділянка 10).
 
== Нагороди ==
Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], чотирма [[орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]], двома [[орден Вітчизняної війни|орденами Вітчизняної війни]] 1-го ступеня, [[орден Червоної Зірки|орденом Червоної Зірки]], [[медаль|медалями]], а також орденом [[ЧССР|Чехословацької Республіки]] та орденом [[ПНР|Польської Республіки]].
 
Указом [[Президент РФ|Президента РФ]] від [[6 вересня]] [[1996]] року № &nbsp;1331 [[полковник]] у відставці Юрченко П. Х. нагороджений [[орден Жукова|орденом Жукова]].
 
== Література ==
Рядок 50 ⟶ 71:
[[Категорія:Учасники радянсько-фінської війни]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Курської битви]]
[[Категорія:Радянські військовики]]
[[Категорія:Члени КПРС]]
[[Категорія:Випускники Військової академії Генштабу]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юрченко_Петро_Хомович