Карл Густав Рос: відмінності між версіями

Батьки: корнет Густав Ерікссон Рос аф Єльмсетер та Крістіна Свінгюфюд-і-Вестерньотланд.▼

Рос почав свою військову кар’єру 1674 р. на імператорській службі як доброволець у полку [[маркіз]]а [[де Ґранас]], там він у тому самому році став [[прапорщик]]ом. У той час він пережив битву під [[Трір]]ом 1675 р. та під час облоги [[Філіпсбург]]а 1676 р. Після повернення на батьківщину 1677 р. його підвищили до лейтенанта Імперського [[Лейб-гвардія|Лейб-гвардійського]] кінного полку королеви-вдови, наступного року перевели до Лейб-гвардії піхотинцем і 1684 р. він навчав щойно запроваджених «прийомів та вправ» офіцерів полку Седерманланду. Двома роками пізніше став [[майор]]ом Скараборзького полку, займаючись там питаннями стосовно спорядження цього полку, і 1693 р. він повів одну з його робочих команд (arbetskommendering) до [[Ґетеборґ]]а. 1696 року Роса підвищили у званні до підполковника Губернаторського полку в [[Рига|Ризі]] та перевезли звідти на ту саму посаду [[Нерке-Вермланд|Нерке-Вермландського полку]]. Після того як у 1700 р. спалахнула [[Велика Північна війна]], він керував морським перевезенням свого полку до [[Пярну]] в [[Ліфляндія|Ліфляндії]] та відмінно командував [[батальйон]]ом у [[битва під Нарвою|битві під Нарвою]], а також брав участь у переході через Західну Двіну 1701 р. і був підвищений до звання полковника цього полку в тому самому році. У поході наступних років він декілька разів одержував особливі доручення і бився під [[Клішов]]им 1702 р. та м.[[Торунь]] 1703 р. Роса в 1705 р. прийнято в барони. Він провів гарну операцію у битві під [[Фрауштадт]]ом 1706 р. і в тому самому році його підвищили до [[генерал-майор]]а. Рос брав участь у поході на Росію, обороняв місто [[Опішня|Опішне]] навесні 1709 р. від росіян і завершив участю у травні цього самого року у шведських військах, що тримали облогу під Полтавою. У [[Полтавська битва|тамтешній битві]] [[28 червня]] він командував правою середньою колоною піхоти, але з причини нечіткого розуміння плану бою він напав з великими втратами на зовнішні редути ворога, був оточений кіннотниками та змушений здатися в полон зі своїми військами. Його повезли до Москви, там він долучився до інших шведських військовополонених, що пройшли вулицями російської столиці після урочистого в’їзду Петра I до Москви. Звідти Карла Густава заслали до [[Казань|Казані]], де він залишався до укладення миру. ▼