Бортницька станція аерації: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nikkolo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
додано координати
Рядок 2:
[[Файл:Метантенк methane tank Kyiv 02.jpg|міні|праворуч|333пкс|Аварійний метантенк на Бортницькій станції аерації]]
[[Файл:Грабельне відділення Бортницької станції аерації.jpg|міні|праворуч|333пкс|Грабельне відділення Бортницької станції аерації]]
{{coord|50.382404|30.664716|display=title}}
'''Бортницька станція аерації''' - комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод Києва та обробки затриманих забруднень. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їх очистки на самих підприємствах. Станція складається з трьох блоків очистки стічних вод, трьох цехів обробки опадів і допоміжних цехів.
 
'''Бортницька станція аерації''' - — комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод Києва та обробки затриманих забруднень. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їх очистки на самих підприємствах. Станція складається з трьох блоків очистки стічних вод, трьох цехів обробки опадів і допоміжних цехів.
Проектна потужність станції - 1,8 млн. м<sup>3</sup> стічних вод на добу, а проектна потужність кожного з трьох блоків - 600 тис. м<sup>3</sup> на добу. Середньодобовий обсяг стічних вод - 1131928 м<sup>3</sup>.
 
Проектна потужність станції -&nbsp;— 1,8 &nbsp;млн. м<sup>3</sup> стічних вод на добу, а проектна потужність кожного з трьох блоків -&nbsp;— 600 тис. м<sup>3</sup> на добу. Середньодобовий обсяг стічних вод -&nbsp;— 1131928 м<sup>3</sup>.
Станція будувалася і вводилася до експлуатації поетапно:
* I блок споруд - введено в дію 1965;
* II блок - у 1976 році;
* III блок - у 1987 році.
 
Станція будувалася і вводилася до експлуатації поетапно:
Споруди станції забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників, за яких дозволений їхній скид у р. [[Дніпро]]. Контроль якості очищення стічних вод і обробки опадів проводиться хіміко-бактеріологічної станцією. Контроль якості очищеної стічної води ведеться по 16 показникам, які затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.
* I блок споруд -&nbsp;— введено в дію 1965;
* II блок -&nbsp;— у 1976 році;
* III блок -&nbsp;— у 1987 році.
 
Споруди станції забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників, за яких дозволений їхній скид у р. [[Дніпро]]. Контроль якості очищення стічних вод і обробки опадів проводиться хіміко-бактеріологічної станцією. Контроль якості очищеної стічної води ведеться по 16 показникам, які затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.
 
== Проблеми ==
Рядок 17 ⟶ 19:
Основні проблеми в роботі Бортницької станції аерації пов'язані, в першу чергу, з тим, що існуючі споруди були запроектовані та побудовані ще в 50-60-х роках минулого століття і на сьогодні застаріли не тільки фізично, а й морально.
 
1. У самому критичному стані -&nbsp;— споруди I блоку станції, які експлуатуються ще з 1964 року. Очисні споруди вже відпрацювали свій експлуатаційний термін і потребують негайної реконструкції.
 
Першочерговим є питання будівництва нової насосної станції першого підйому, яка подає стічні води на I блок Бортницької станції аерації.
 
2. Низька ефективність роботи існуючих грабельного відділення. Відповідно до проекту на грабельного відділення Бортницької станції аерації встановлені решітки з отворами 16 мм. Ці грати в наслідок великих розмірів отворів не забезпечують повного затримання всього сміття, що надходить на станцію зі стічними водами, що призводить до винесення сміття на споруди механічної очистки стічних вод -&nbsp;— пескоулавлевателі та первинні відстійники. Відбувається засмічення споруд, що призводить до порушення режимів їх роботи. Сміття, що накопичується в первинних відстійниках, відкачується на [[метантенк]] разом з сирим осадом. При відкачуванні відбувається засмічення насосів відкачки сірчаного осаду, який веде до їх виходу з ладу. При засміченні приймачів відстійників відбувається накопичення в них сирого осаду, що призводить, особливо в літній період, до виникнення процесів бродіння у відстійниках з викидом в атмосферу [[метан]]у та сірководню.
 
== Посилання ==