Харченко Павло Дмитрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Картка:Науковець
'''Павло́ Дми́трович Ха́рченко''' (1910-1973) - український фізіолог.▼
| ім'я = Харченко Павло Дмитрович
Закінчив у 1936 році [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет імені Тараса Шевченка]]. У 1947 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Вплив електролітів на серце". Працював у НДІ фізіології [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Шевченка]]. У 1950-60-х роках основним напрямком його наукових досліджень була фізіологія вищої нервової діяльності. Він дослідив динаміку утворення запізнілих [[умовний рефлекс|умовних рефлексівї]] на подразники з різних аналізаторних систем у собак, механізм розгальмовування під впливом зовнішніх подразників різної сили і тривалості. Вперше показав динаміку гальмівного процесу і перехід його у фазу збудження при виробленні і закріпленні рефлексів. Під його керівництвом у відділі фізіології ВНД НДІ фізіології було одержано дані стосовно аналітико-синтетичної діяльності головного мозку птахів, кролів і собак. У 1959 році захистив докторську дисертацію. У 1960 році видав монографію "Запізнілі [[умовний рефлекс|умовні рефлекси]]", у якій узагальнив результати проведених досліджень. З 1964 по 1973 рр. завідував кафедрою фізіології людини і тварин біологічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка]]. Під час роботи в університеті був головою профбюро, деканом біологічного факультету, заступником проректора з наукової роботи. Помер на 63-му році життя у розквіті творчих сил.▼
| ім'я_мовою_оригіналу =
| портрет = Файл:Харченко П..png
| зображення_розмір = 250 px
| зображення_підпис =
| дата народження = [[16 листопада]] [[1910]]
| місце народження =
| дата смерті = [[1973]]
| місце смерті =
| резиденція = [[Київ]]
| громадянство = {{UKR}}
| національність = українець
| галузь = фізіологія людини і тварин
| заклад = [[КНУ|Київський національний університет ім. Тараса Шевченка]]
| Alma Mater = [[КНУ|Київський національний університет ім. Тараса Шевченка]]
| відомий через = Дослідження регуляторної ролі [[гіпоталамус]]у<br />Дослідження утворення запізнілих [[умовний рефлекс|умовних рефлексів]]
| звання = доктор біологічних наук
| ступінь =
| керівник =
| учні = Цибенко Всеволод Олексійович
| нагороди =
| примітки = декан біологічного факультету [[КНУ]]<br />Завідувач кафедрою фізіології людини і тварин [[КНУ]]
| особиста_сторінка =
}}
▲'''Павло́ Дми́трович Ха́рченко''' (* [[16 листопада]] [[1910
== Біографія ==
Народився 16 листопада 1910 р. у с. Сушки на Житомирщині.
Закінчив у 1936 році [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет імені Тараса Шевченка]]. У 1947 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив електролітів на серце». Працював у НДІ фізіології [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Шевченка]].
▲
Не полишає П. Д. Харченко і свій давній інтерес до дослідження механізмів регуляції діяльності серцевосудинної системи. Під його керівництвом у 1965—1973 рр. на кафедрі фізіології успішно продовжувались дослідження ролі гіпоталамуса в регуляції діяльності серця, судинного тонусу (В. О. Цибенко), процесів утворення лімфи, лімфообігу (В. П. Глаголєв). До досліджень регуляції сталості фізико-хімічних властивостей і хімічного складу крові та лімфи, як і до навчального процесу, П. Д. Харченко залучає нових викладачів, вихованців університету, які закінчили аспірантуру.
З 1964 по 1973 рр. завідував кафедрою фізіології людини і тварин біологічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка]]. Під час роботи в університеті був головою профбюро, деканом біологічного факультету, заступником проректора з наукової роботи.
== Педагогічна та організаторська діяльність ==
Поряд із науковою роботою професор Харченко приділяв велику увагу педагогічній підготовці молодих спеціалістів у галузі фізіології . Він успішно читав загальний курс фізіології людини і тварин та спецкурси для фізіологів, філософів, психологів, викликаючи у слухачів великий інтерес до фізіології як науки. П. Д. Харченко підготував і двічі перевидав «Практикум з фізіології людини і тварин» (1951, 1955), написав підручник для студентів біологічних і філософських спеціальностей університетів «Фізіологія вищої нервової діяльності», який було видано вже після його смерті. Павло Дмитрович брав участь також у громадській роботі університету, був заступником проректора з навчальної роботи, заступником декана, а потім і деканом біологічного факультету, головою профбюро. Як декан факультету доклав багато зусиль до створення нових кафедр і лабораторій (вірусології, біофізики, генетики), а як завідувач кафедри фізіології — до поліпшення її навчально-матеріальної бази.
Помер Павло Дмитрович Харченко в 1973 році на 63-му році життя у розквіті творчих сил.
[[Категорія:Народились 1910]]
[[Категорія:Народились 16 листопада]]
[[Категорія:Померли 1973]]
[[Категорія:Персоналії Ха]]
[[Категорія:Українські фізіологи]]
| |||