Артилерійська підготовка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Артилерійська підготовка''' — складова частина вогневої підготовки атаки, [[бойові д... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
[[Мета]] артилерійської підготовки досягається раптовим та потужним вогнем всіх вогневих засобів, що залучаються до ураження засобів вогневого ураження противника, його [[Артилерійська батарея|артилерійських]] ([[міномет]]них) батарей ([[взвод]]ів), взводів [[Реактивна система залпового вогню|РСЗВ]], живої сили, [[Протитанкова зброя|протитанкових]] і інших вогневих засобів на оборонних позиціях, [[пункт управління|пунктів управління]], [[засоби ППО|засобів ППО]] та інших важливих цілей.
Під час артилерійської підготовки атаки при прориві підготовленої оборони противника вона проводиться на глибину оборони
[[Тенденція]] до збільшення глибини проведення артилерійської підготовки [[атака|атаки]] спостерігалася у Велику Вітчизняну війну — з 2—3 км в операціях 1941—1943 років до 10—15 км — в [[Військова операція|операціях]] 1944—1945 років.
[[Фронт]] проведення артилерійської підготовки атаки залежить від наявності артилерії і
Тривалість артилерійської підготовки атаки залежить від:
* замислу бою (операції);
* бойового складу угруповання противника, що уражається;
* характеру [[оборона|оборони]] противника;
* обсягу вогневих задач, які покладаються на артилерію (кількості цілей противника та ступеня їх ураження);
* наявності артилерії;
* часу, який необхідний підрозділам [[Ешелон (військова справа)|першого ешелону]] на висування і розгортання для атаки (при наступі з висуванням із глибини) і багатьох інших факторів.
Залежність тривалості артилерійської підготовки атаки від методу артилерійської підтримки атаки обумовлюється режимом вогню [[гармата|гармат]] (мінометів).
== Див. також ==
| |||