Авігдор Ліберман: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: it:Avigdor Lieberman
Рядок 37:
Пізніше поступив до [[Єрусалимський університет|Ієрусалімського університету]], навчався на факультеті «Суспільствознавство і політичні науки». Вже в університеті вступив у партію [[Лікуд]]. Декілька років був керівником [[єрусалим]]ського відділення лікарняної каси «Леуміт». У [[1986]] році увійшов до складу Ради директорів [[Єрусалимська економічна компанія|єрусалимськой економічної компанії]], займався розробкою і впровадженням проектів розвитку столиці. У [[1993]] р. Авігдор Ліберман був призначений генеральним директором політичної партії [[Лікуд]].
 
У січні [[1999]] року Авігдор Ліберман оголосив про створення партії «[[Наш Дім — Ізраїль]]», на чолі котрої він брав участь у виборах в [[Кнесет]]. На виборах [[17 травня]] [[1999]] р. партія Лібермана отримала 4 місця з 120 і опинилася в опозиції. Разом з вже існуючою фракцією «Національна єдність» була заснована нова фракція «НДІ — Національна єдність».
 
У березні [[2001]] р. Авігдора Лібермана було призначено на посаду міністра національної інфраструктури. Лише через рік, в березні [[2002]] р. він пішов у відставку на знак протесту проти політики уряду [[Аріель Шарон|Аріеля Шарона]].
Рядок 43:
На виборах [[2003]] року блок «Національна єдність» під головуванням Авігдора Лібермана отримав 7 місць в парламенті і Лібермана було призначено на посаду міністра транспорту країни. У червні [[2004]] р. прем'єр-міністр Аріель Шарон вивів Лібермана зі складу уряду аби заручитися більшістю під час голосування за план розмежування навколо ізраїльських поселень у [[сектор Газа|Секторі Гази]].
 
У вересні [[2004]] року Авігдор Ліберман і його партія НДІ вийшли з блоку «Національна єдність» і заявили про намір балотуватися в Кнесет 17-го скликання самостійним списком. [[28 березня]] [[2006]] р. партія Лібермана отримала 11 парламентських мандатів. У [[2007]] році в результаті коаліційної угоди він увійшов до складу уряду [[ЄхудЄгуд Ольмерт|ЄхудаЄгуда Ольмерта]] і очолив нове міністерство стратегічного планування. Через деякий час Ліберман сам залишив цю посаду, а міністерство було скасоване.
 
На наступних виборах [[10 лютого]] [[2009]] р. партія НДІ отримала вже 15 парламентських місць і [[16 березня]] увійшла в коаліційний уряд очолюваний [[Біньямін Нетаньягу|Біньяміном Нетаньягу]], де Ліберман став міністром закордонних справ Ізраїлю, а також заступником прем'єр-міністра.