Мазепа-Коваль Галина Ісааківна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Художник
| Ім'я =Мазепа-Коваль Галина Ісааківна
| Оригінал імені =Мазепа-Коваль Галина Ісааківна
| Фото =
| Ширина =
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = [[9 лютого]] [[1910]]
| Місце народження = [[Петербург]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті = [[30 червня]] [[1995]]
| Місце смерті =
| Національність = [[Українці|українець]]
| Громадянство = [[Каракас]],[[Венесуела]]
| Жанр = [[художник]],
| Навчання = [[Державна мистецько-промислова школа ]], [[Прага]], Чехія
| Напрямок = [[модерн]],
| Роки творчості = 1935 - 1994
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Премії =
| Твори = Живопис, світлини до дитячих книжок, художник кіностудії «Болівар-фільм» в Венесуелі
| Сайт =
}}
 
 
'''Мазепа-Коваль Галина Ісааківна''' (*[[9 лютого]] [[1910]], [[Санкт-Петербург]] —†[[30 червня]] [[1995]], [[Каракас]]) — [[Українці|українська]] і [[Венесуела|венесуельська]] [[художник|художниця]], ілюстратор.
== Біографія ==
=== Походження й навчання ===
 
Галина Мазепа народилася [[9 лютого]] [[1910]] року в [[Петербург|Петеребурзі]]. Вона була первістком в родині [[Мазепа Ісаак|Ісаака Мазепи]] й [[Сингалевич-Мазепа Наталія|Наталії]] з роду Сингалевич, які саме закінчували університетські студії. Ісаак Мазепа (*[[1883]]—†[[1952]]) походив з села [[Костобобрів]] на [[Чернігівщина|Чернігівщині]], з тієї частини України, в якій довго зберігалися традиції Гетьманської держави. За фахом [[агроном]], він був більш відомий як політичний діяч, ставши головою уряду [[УНР|Української Народної Республіки]] в [[1919]] році.
=== Празький період ===
 
Ім'я Г. Мазепи як талановитої і цікавої художниці стало відомим багатьом ще напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли вона наприкінці 30-х рр. брала участь у різноманітних виставках у [[Львів|Львові]]. Вже тоді її мистецтво привертало увагу глядача [[Модернізм|модерним]] трактуванням теми. З полотнами мисткині в той час зустрічаємось на виставках в [[Рим]]і, [[Берлін]]і та [[Прага|Празі]]. В останньому з цих міст художниця жила більш тривалий час. Тут вона закінчила Державну мистецько-промислову школу в [[1935]] році. У майстернях Сергія Мако, Роберта Лісовського та передовсім у проф. Кратохвіля вона здобула ті основи мистецьккого хисту, які сформували певний напрям в її майбутньому малярському житті.
 
З того часу Галину Мазепу бачимо як графіка-ілюстраторку літературних видань для дітей. В царині цієї галузі мистецтва вона зайняла поважне місце. Своїм вмінням і прикметами, потрібними, ілюстраторці, вона оформила казки-п'єси [[Олесь Олександр|О. Олеся]] «Пригоди бабусі», «Бабуся у гостях у ведмедя», «Ведмідь у гостях у бабусі», опісля титульні сторінки «Школярика» й «Школяра», що їх видав Л. Полтава у [[1945]] році. Крім ілюстрування «Веселки» і «Крилатих» художниця оформляє «Квітку щастя» Т. Білецької, «Сонцебори» І. Смолія та ряд інших шкільних читанок, підручників та книжок: «Зуб часу» й «Івасик Телесик».
=== Венесуельський період ===
 
Після вимушеного виїзду з [[Європа|Європи]] до [[Венесуела|Венесуели]] з родиною наприкінці [[1947]] року, до держави тропічного [[клімат]]у та яскравих кольорів, Г.Мазепа виявилася найбільш продуктивною. Її творчий доробок дуже великий. Про її плідну працю свідчать такі художні твори на українську тематику, як: «Ворожіння» ([[1946]]), «Русалки» ([[1948]]), «Гуцульська мати» ([[1972]]), «Мавка» ([[1977]]), «Три жінки» ([[1977]]) та багато інших.
 
У Венесуелі Галина Мазепа працювала художником у кіностудії ''«Болівар-фільм»'', де успішно творила ілюстрації для [[Мультиплікація|мультиплікаційних]] фільмів (''cartoons''), виставляла свої картини на різноманітних форумах.
=== Відзнаки ===
 
Картини Галини Мазепи були нагороджені й відзначені на багатьох конкурсах. [[1956]] року у [[Венесуела|Венесуелі]] в Національному салоні її твір одержав першу нагороду, яку їй вручив президент країни. Ця нагорода припала мисткині за її рельєфну картину, на якій була виліплена Божа Мати Покрова, що тримала рушник, яким прикривала човен-чайку з [[Козаки|козаками]]. Цим твором, який дістав таке високе визання у країні проживання зхудожниці, як й іншими своїми творами, мисткиня знайомила чужий для неї, українки, світ з близькою і рідною їй тематикою, українською традицією завдяки талантові, власним зусиллям і матеріальним засобом, які вона здобула тяжкою працею.
 
Рядок 28 ⟶ 57:
[[Категорія:Персоналії Ма]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Венесуельські художники]]
[[Категорія:Народились 9 лютого]]
[[Категорія:Народились 1910]]