Злиття і поглинання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 78:
====Обов'язковий викуп====
Ініціатор поглинання або приватний покупець зобов'язані викупити у міноритарних акціонерів належні ним акції товариства, якщо (і) ініціатор поглинання концентрував у своїй власності [[контрольний пакет акцій]] в результаті укладання серії угод із іншими міноритарними акціонерами, або (іі) якщо приватний покупець купив у мажоритарного акціонера [[контрольний пакет акцій]] товариства на погоджених із мажоритарним акціонером умовах. Викуп здійснюється на основі публічної оферти, яку покупець направляє товариству і яку товариство зобов'язане передати особисто кожному акціонеру. Срок для рассмотрения предложения акционером определяется инициатором, но не может быть менее 30 и более 60 дней со дня получения акционером предложения. Предложение должно содержать информацию о покупателе и количестве принадлежащих ему акций общества, предложенную цену приобретения акций, порядок ее определения и порядок оплаты акций. У покупателя имеется 30 дней, в течение которых он должен полностью оплатить цену акций согласившимся принять оферту акционерам.
В Україні вимога про обов'язковий викуп має найширшу в Європі область застосування. По-перше, вона поширюється на будь-яке акціонерне товариство (публічне або приватне), незалежно від кількості акціонерів у такому товаристві і від наявності обмежень на обіг акцій. По-друге, вона майже не знає виключень. Єдиним дозволеним виключенням є перехід права власності на [[контрольний пакет акцій]] від держави до приватної особі під час приватизації. Цей широкий підхід повністю ігнорує економічну природу правил про поглинання
{{цитата|Наприклад, підпадає під дію українських правил поглинання приватне акціонерне товариство, в якому лише 2 акціонери, кожен з яких володіє 50 відсотками акцій товариства, навіть якщо вони домовились про обмеження вільного обігу випущених товариством акцій. Відтак якщо один з цих двох акціонерів вирішить продати належний йому пакет акцій, інший акціонер має вибір із двох варіантів дій: або реалізувати своє переважне право на купівлю акцій, що відчужуються іншим акціонером, або реалізувати своє право примусового викупу акцій за ринковою ціною. Ця друга альтернатива, запроваджена у 2009 р. новими правилами поглинання, здатна зруйнувати домовленість покупця і першого акціонера, оскільки у покупця може не вистачити коштів на придбання обох пакетів акцій.}}
====Законодавчі прогалини====
=====Ціна викупу=====
Наиболее проблемный вопрос публичного предложения – это определение цены, по которой инициатор должен выкупить акции. Закон требует, чтобы цена была не ниже рыночной. Если акции обращаются на бирже, то биржевые котировки можно принять за рыночную цену. Однако котировки ежедневно меняются, поэтому возникает проблема выбора дня или диапазона дней, которые бы принимались за основу для определения рыночной цены. Например, в России этот диапазон составляет 6 месяцев, и рыночной считается средняя цена на акции это этот период. Украинский закон никаких указаний на этот счет не содержит. Если акции общества не допущены к листингу на фондовых биржах, то закон требует проведения профессиональной оценки стоимости акций. Оценщик привлекается наблюдательным советом общества, при этом общество оплачивает стоимость услуг оценщика, и установленная им рыночная стоимость акций подлежит утверждению наблюдательным советом.
=====Санкції за порушення вимоги про обов'язковий викуп=====
Покупатель, получивший контроль над обществом в ходе частного приобретения одного крупного или нескольких мелких пакетов акций, и уклонившийся от обязательного публичного предложения другим акционерам о выкупе их акций, рискует предстать перед судом по иску любого из оставшихся акционеров о принудительном выкупе их акций по рыночной цене и компенсации причиненных убытков. В отличие от законодательства других стран (и в том числе России), украинские правила не предусматривают специальной санкции в виде лишения нарушителя права голосовать на общем собрании теми акциями, которые были приобретены с нарушением требования обязательного выкупа. В отсутствие серьезных санкций за нарушение требования и ввиду неопределенности в вопросе установления рыночной цены такого выкупа, едва ли стоит ожидать от инициаторов поглощений соблюдения этого требования. Возможный судебный процесс едва ли остановит инициатора поглощения от заключения приватных сделок с отдельными акционерами. Во-первых, действительность таких приватных сделок законом не ставится под сомнение, с другой стороны – инициатор получает возможность отсрочки выкупа акций других акционеров – на время судебного разбирательства, которое может длиться месяцами, а иногда и годами. К тому же если инициатор нерезидент, подача иска к нему будет существенно затруднена, так как иск по общему правилу должен быть подан не в Украине, а в стране его юридической регистрации.
| |||