Похилевич Лаврентій Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 18:
| титул =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| дружина =
Рядок 34 ⟶ 28:
| вага =
}}
'''Похилевич Леонтій (Лаврентій) Іванович''' (* [[10 серпня]] [[1816]], [[Горошків]]  — † [[18 березня]] [[1893]], [[Любимівка (Вишгородський район)|Воздвиженськ]])  — український [[краєзнавець]].
 
Народився [[10 серпня]] [[1816]] року в селі [[Горошків]] [[Таращанський повіт|Таращанського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині [[Тетіївський район|Тетіївського району]] [[Київська область|Київської області]]). Походив із старого родового духівництва. Його [[батьки|батьками]] були настоятель церкви св. Івана Богослова села Горошків о. Іван Мануїлович Похилевич та Марфа Іванівна Панасевич, дочка настоятеля церкви св. Івана Богослова села Литвинівка Івана Панасевича.
[[Файл:Сказання.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Обкладинка «Сказань...Сказань…»]]
Працював службовцем у Київській духовній консисторії. В [[1864]] році вийшла в світ його перша [[книга|книга]] «[[Сказання про населені місцевості Київської губернії]]», над якою він працював 10 років. За неї в [[1865]] році він був нагороджений [[Мала Уварівська премія|Малою Уварівськю премією]]. В останні роки своєї кар'єри працював в Київському повітовому суді. В [[1869]] році пішов у відставку.
 
В [[1872]] році померла його мати і Леонтій витратив близько двох років на розв'язання різноманітних юридичних проблем, що стосувалися спадку по ній. У [[1877]] році придбав у спадкоємців Марії Шебякіної 52 [[десятина|десятини]] придатної землі, 377 десятин [[ліс]]у і 16 десятин непридатної землі при селі Воздвиженськ [[Радомишльський повіт|Радомишльського повіту]] (нині [[Любимівка (Вишгородський район)|Любимівка]] [[Вишгородський район|Вишгородського району]]). З того часу він оселився у селі, де провів останні 16 років.
[[Файл:Могила Похилевича.jpg|міні|160пкс|Могила Лаврентія Похилевича]]
Значнішою публікацією цього періоду стала книга «Уезды Киевкий и Радомышльский. Статаистические и истрические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их» ([[Київ]], [[1887]] рік, 156 сторінок). Ця публікація Похилевича є надзичайно рідкісною. У новому виданні з'явилось 150 поселень, про яких не згадувалось в «Сказаннях...Сказаннях…»
 
Помер [[18 березня]] [[1893]] року в Воздвиженську. Його поховано у церковній садибі, з вівтарного боку тамтешньої церкви Здвиження Хреста Господнього. Металевий литий надгробок на могилі, який зберігся досьогодні, прикрашений зображенням розкритої книги з написом: '''«Сказанія о населенныхъ мѣстностях Кіевской губерніи»'''. Поруч з зображенням та датами народження і смерті вміщено напис:
Рядок 48 ⟶ 42:
Надворный Совѣтникъ Лаврентій Ивановичъ Похилевичъ / Автор «Сказаній о населенныхъ мѣстностях Кіевской губерніи»
{{кінець цитати}}
== Література ==
* {{УРЕ}}, Київ, 1963, Т11, стор. 433