Російська національна бібліотека: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{в роботі}}
[[Файл:Невский 37.jpg|міні|праворуч|400пкс|]]
'''Бібліоте́ка і́мені Миха́йла Салтико́ва-Щедріна́ в Ленінгра́ді''' (Державна ордена Трудового Червоного Прапора публічна бібліотека імені М. Є. Салтикова-Щедріна) в Ленінграді — одна з найбільших бібліотек світу.
== Історія бібліотеки ==
=== Заснування ===
[[Файл:Zaluski.jpg|міні|
Заснована '''1795 р'''. за наказом імператриці Катерини ІІ та отримала назву - Імператорська бібліотека. Заснуванню бібліотеки передувало декілька різних причин та подій :
Рядок 14:
Демонстративна прихильність Катерини ІІ ідеям просвітництва йшла поряд з імперськими амбіціями та імперськими засобами вирішення проблем.
=== Перше розташування ===
[[Файл:Anichkov fontanka.jpg|міні|
Значну кількість книгта рукописів треба було десь розмістити, бо спеціального приміщення для бібліотеки як в Варшаві - Петербург ще не мав. Згадали про парковий павільйн біля [[Анічков палац |Анічкова палацу]], де й розмістили книжкове зібрання.
[[Сад бароко]] біля Анічкова палацу в той час простягався аж до Садової вулиці впритул до Гостинного двору. І як сад бароко мав регулярне розпланування, штучні ставки, фонтани, декілька павільйонів. Своїм боком сад виходив на Невську перспективу. Його почали скорочувати, розмістили [[театр]], розпланували площу перед театром, замовили проект нової будівлі для бібліотеки на місті замалого для книг павільйону.
=== Нова будівля бібліотеки ===
Замалий для книг павільйн розібрали. Проект створив [[архітектор]] Єгор Соколов в модних формах стилю [[класицизм]]. Проект розглянув [[Оленін Олексій Миколайович]]( 1764-1843 ), назначений у 1808 р. помічником графа Строганова, що був директором бібліотеки імператорського двору. Оленін, знавець мистецтв, сам другорядний [[художник]], значно удосконалив маловтішний проект Є. Соколова, наказавши зробити більші за розмірами вікна, замовив бібліотечні [[меблі]] для нової будівлі.
'''14 січня 1814 р'''. відбулося офіційне відкриття нового приміщення Імператорської Публічної бібліотеки.
=== Будівля Імператорської бібліотеки ===
[[Файл:Russian National Library building.jpg|міні|праворуч|200пкс|]]
Головним фасадом будівля повернута до театральної площі та Анічкова палацу на несонячний, тіньовий бік. Торець будівлі виходить на Невську перспективу. Аби прикрасити цей торець, його розпланували заокругленим. Затемнений головний фасад прикрасили рустом, [[колонада|колонадою]] по другому поверху та скульптурами поміж колон. Вінчав будівлю [[фронтон]], поверх якого встановили скульптуру давньогрецької богині мудрості [[Афіна|Афіни]] зі списом.
=== Упорядкування роботи бібліотечного закладу===
Напіврабський стан служителів Імператорської бібліотеки не сприяв успішній та досконалій праці закладу. Кники розставили по полицям, керуючись лише їхніми розмірами.Ніякого розподілу по темам, країнам, авторам не було Відшукати потрібне видання в подібному хаотичному розташуванні книжок при великій колекціїстало неможливо. За упорядкування праці закладу і узявся О.М. Оленін, що вивчав бібліотечну справу за кордоном. Він добився перерозподілу книжкового зібрання по відділам, темам, мовам. Саме Оленін вводить систему отримання Імператорською бібліотекою обов'язкового примірника видань друкарень імперії, відому ще за устроєм [[Бодлеанська бібліотека|Бодлеанської бібліотеки]] [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]].
=== Окремі бібліотеки в її складі===
* Бібліотека Залуських ( за часів СРСР більшу її частину повертуто до Польщі )
* [[Бібліотека Вольтера]]
* [[Бібліотека Дідро]]
* Бібліотека Ланського
* Бібліотека Шляхетного Кадетського корпусу тощо.
=== В 20 ст. ===
1913 у фондах бібліотеки було 3 016 635 одиниць збереження, а 1958— 12 447 313. Різко збільшилась кількість відвідувань: з 194 082 в 1913 до 1695 146 в 1958. Щоденно в 26 читальних залах працює 4500—5000 читачів. Відповідно збільшилась і видача книг: з 462 187 тт. 1913 до 7 215 435 в 1958. В фондах бібліотеки зберігаються друковані видання 85 мовами народів СРСР. Широко представлена література укр. мовою (близько 100 000 примірників), в тому числі 75 різних видань «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. В фондах листівок перших років Рад. влади багато листівок укр. мовою. В фондах відділу рідкісної книги зберігається особиста бібліотека Вольтера (коло 7000 томів). На полях багатьох книг є його особисті помітки. Із відомих тепер у світі 40 тис. інкунабул 4000 представлені в фондах бібліотеки. Широко відоме зібрання рукописів бібліотеки (понад 300 000), серед них: перша датована пам'ятка вітчизняного письменства— «Остромирове євангеліє» (1056—57), найдавніший список літопису Нестора (1377), рукописні книги 11 —12 ст. та ін.
| |||