Губенко Антон Олексійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
| рід військ =[[військово-повітряні сили]]
| роки служби =[[1927]]—[[1939]]
| звання =[[полковник]]
| підрозділ =
| командування =
| битви =[[Японсько-китайська війна 1937—1945]]
| нагороди ={{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
Рядок 31:
| інше =
}}{{Othernames|Губенко}}
'''Антон Олексійович Губенко''' ([[12 лютого]] [[1908]], [[Чичеріне]] — [[31 березня]] [[1939]]) — [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], льотчик-винищувач
== Біографія ==
Рядок 37:
У [[Червона Армія|Червоній Армії]] з травня [[1927]] року. У [[1928]] році закінчив Військово-теоретичну школу льотчиків у [[Ленінград]]і, в [[1929]] році — 1-у Качинську військову авіаційну школу льотчиків імені О. Ф. М'ясникова. Служив на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] у винищувальній авіації молодшим і старшим льотчиком, командиром ланки.
У квітні [[1934]] року старший лейтенант Губенко А. О. призначений [[командир]]ом загону 116-ї винищувальної авіаційної ескадрильї [[Московський військовий округ|Московського військового округу]]. Незабаром став інструктором з техніки пілотування бригади. Влітку [[1935]] року призначений провідним льотчиком з проведення військових випробувань винищувача [[І-16]]. На заключному етапі випробувань А. О. Губенко виконав політ на визначення граничних перевантажень. Випробування були виконані на 1,5 місяці раніше терміну, за що нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]]. Всього освоїв 12 типів [[літак]]ів.
Одного разу Губенко став свідком однієї аварії: під час проведення польотів молодий льотчик при зльоті не помітив що знаходиться попереду літак і порубав його хвіст гвинтом. При цьому літак винуватця залишився цілий. Цей випадок навів Губенко на думку застосувати це при крайній необхідності в бою.
[[13 березня]] [[1938]] року — направлений до Китаю. Воював у складі Нанчанской винищувальної групи під командуванням [[підполковник]]а [[Благовещенський Олексій Сергійович|О. С. Благовещенського]]. [[29 квітня]] [[1938]] року в повітряному бою помітив, як японський [[винищувач]] переслідує підбитий літак старшого лейтенанта [[Кравченко Григорій Пантелеймонович|Кравченко Г. П.]] Незважаючи на те, що боєприпаси до цього часу в нього скінчилися, Губенко пішов в [[атака|атаку]] і відігнав японця. Після цього супроводжував літак Кравченка до місця вимушеної посадки.
[[31 травня]] [[1938]] року о 10.00 старший лейтенант Губенко А. О. вилетів на І-16 з складі групи на перехоплення японських літаків з 18 [[бомбардувальник]]ів і 36 [[винищувач]]ів, що наближаються до міста [[Ханькоу]]. На підступах до міста зав'язався [[повітряний бій]]. Наприкінці бою, коли Губенко вже витратив всі боєприпаси, він помітив відстаючий винищувач A5M2 і вирішив привести його на свій [[аеродром]]. Він підійшов до противника впритул і знаками запропонував йому сідати. Японець спробував відірватися переворотом через ліве крило. Але Губенко наздогнав його і повторив свою вимогу. Японець здогадався, що у радянського льотчика немає патронів, і спокійно повернув у свій бік. Тоді Губенко вирішив його збити. Він підійшов до літака противника впритул і гвинтом ударив знизу по елерону лівого крила. A5M2 втратив управління і впав на землю. Губенко благополучно приземлився на своєму аеродромі. За цей подвиг нагороджений Золотим орденом Китайської республіки.
[[26 червня]] [[1938]] року, відображаючи наліт японської авіації на Ханькоу, вступив в бій з винищувачами супроводу і був збитий. Приземлився на [[парашут]]і біля свого аеродрому. У Китаї воював до серпня 1938 року. У 7 повітряних боях збив 7 японських літаків.
Звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням ордена Леніна Антону Олексійовичу Губенко присвоєно [[22 лютого]] 1939 року.
Після повернення на Батьківщину почав готуватися до вступу у Військово-повітряну академію. [[8 серпня]] [[1938]] року був призначений заступником начальника ВПС Білоруського Особливого військового округу. Жив із родиною в місті [[Смоленськ]]у.
[[31 березня]] [[1939]] року [[полковник]] Губенко, відпрацьовуючи під час навчань розроблену ним методику нанесення штурмового удару, загинув в авіаційній катастрофі. Був похований на Смоленському цвинтарі біля костелу. У травні [[1971]] року бюро Смоленського обласного комітету КПРС ухвалило рішення про увічнення пам'яті А. О. Губенко. За цим рішенням його останки були перепоховані у сквері героїв Вітчизняної війни біля кремлівської стіни.
== Нагороди, пам'ять ==
[[Файл:МД Губенко.JPG|міні|праворуч|200пкс|Меморіальна дошка в Маріуполі]]
Нагороджений двома [[орден Леніна|орденами Леніна]], [[орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]. [[Національний Герой Китаю]] ([[1938]]), нагороджений китайським Золотим орденом.
Рядок 67 ⟶ 84:
[[Категорія:Уродженці Волноваського району]]
[[Категорія:Персоналії:Маріуполь]]
[[Категорія:Персоналії:Смоленськ]]
[[ru:Губенко, Антон Алексеевич]]
| |||