Роліт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Movoznay (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Movoznay (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 19:
[[Зображення:Роліт-02.jpg|right|350px|thumb|Роліт на мапі Києва]]
 
Заснувати власний житловий кооператив київські письменники вирішили за прикладом харківських колег, які 1928 р. спорудили будинок «Слово» (нинішня [[Вулиця Культури (Харків)|вул. Культури]], 9). Місцем для Роліту було обрано колишній Святославський яр на розі сучасних вулиць Б.  Хмельницького та М.  Коцюбинського. Архітектурний проект у стилі модного тоді [[Конструктивізм|конструктивізму]] склав видатний зодчий і художник [[Кричевський Василь Григорович|В. Г. Кричевський]] разом зі своїм помічником і учнем П. Ф. Костирком. Правда, з огляду на фінансову скруту їм не раз доводилося докорінно переробляти проект, погіршуючи початковий задум. Через нестачу коштів будівництво кілька разів спинялося. Щоби пришвидшити спорудження, письменники та члени їхніх родин нерідко допомагали будівельникам.
 
[[Зображення:Роліт-03.jpg|right|350пкс|thumb|Роліт – світлина із супутника]]
Рядок 26:
===Друга черга===
 
Невдовзі з боку вул. Б. &nbsp;Хмельницького розпочалося будівництво нового корпусу Роліту. Проект склав київський архітектор М. &nbsp;В. &nbsp;Сдобнєв у [[Класицизм|класичному стилі]]. Друга черга істотно відрізнялася від першої: один під’їзд, сім поверхів і 14 розкішних квартир. Помешкання в правому крилі під’їзду – п’ятикімнатні (площа 120,9 м<sup>2</sup>), у лівому – чотирикімнатні (97,6 м<sup>2</sup>), із просторими робочими кабінетами (22–25 м<sup>2</sup>).
 
Навесні 1939 р. помпезна споруда прийняла своїх мешканців – провідних українських радянських письменників. Цікаво, що проект передбачав наявність у жителів прислуги: в кожній квартирі запроектовано спеціальну кімнатку для проживання хатньої робітниці, а з кухні обладнано для неї чорний хід на подвір’я (без [[ліфт|ліфта]]). Ті, хто залишився жити в першій черзі, відразу нарекли новий корпус «панським».
Рядок 37:
 
Див. також: [[:Категорія: Мешканці Роліту]]
 
==Роль в історії літератури==
 
Понад півсторіччя адресу Роліту сприймали як синонім [[українська література| української літератури]]. У його стінах були написані, наприклад, [[Пісня про рушник|«Пісня про рушник»]] А.&nbsp;Малишка, роман [[Собор (роман)|«Собор»]] О.&nbsp;Гончара, український переклад [[Витязь у тигровій шкурі|«Витязя в тигровій шкурі»]] [[Шота Руставелі|Ш.&nbsp;Руставелі]], що його здійснив М.&nbsp;Бажан, тощо. Письменники зустрічалися, ходили один до одного в гості, дружили родинами, читали один одному власні твори. У Роліт надходили листи, які писали улюбленим поетам та прозаїкам читачі зі словами подяки чи підтримки. Сюди приходили журналісти, які готували інтерв’ю з письменниками, й літератори-початківці, прагнучи дістати в сивочолих метрів благословення своїх перших кроків у красному письменстві. За багато років навколо будинку склалася особлива атмосфера, своєрідна літературна аура.
 
Наче велике дзеркало, Роліт відбив усі печалі й трагедії української літератури ХХ ст. Тут мешкали не лише письменники, обласкані й нагороджені радянською владою, а й ті, за ким пильно стежив [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВД]]–[[Комітет державної безпеки|КГБ]]. Будинок пережив три хвилі [[Сталінські репресії|сталінських репресій]]. Звідси йшли у в’язниці, в [[ГУЛАГ|концтабори]], на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію. Сюди приходили укази про нагородження орденами, а за ними – постанови [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК]] про ідейні помилки в літературі.
 
Будинок згадується в поетичних творах («Коли у червні почалась війна...» Л.&nbsp;Первомайського, «У Києві, де вгору гнеться вулиця…» С.&nbsp;Голованівського, «Наш добрий дім» В.&nbsp;Малишко), в [[Мемуари|мемуарах]] і [[щоденник|щоденникових записах]] ([[Гуменна Докія|Д. Гуменної]], [[Самчук Улас Олексійович|У.&nbsp;Самчука]], А.&nbsp;Любченка, [[Чередниченко Варвара Іванівна|В.&nbsp;Чередниченко]], О.&nbsp;Гончара, І.&nbsp;Кіпніса, Б.&nbsp;Рильського).
 
==Цікаві факти==
 
* Серед кооператорів Роліту були [[ВлизькоВасильченко ОлексаСтепан ФедоровичВасильович|ОлексаСтепан ВлизькоВасильченко]], [[ГуменнаВлизько ДокіяОлекса Федорович|ДокіяОлекса ГуменнаВлизько]], [[Косинка Григорій Михайлович|Григорій Косинка]], [[Плужник Євген Павлович|Євген Плужник]], Борис Антоненко-Давидович. Але ролітівцями вони так і не стали: їхС. Васильченко помер 1932 р., а решту заарештовалиув'язнили напередодні вселення. Лише останній з них замешкав у будинку після того, як повернувся із заслання.
 
* На фасаді Роліту встановлено 27 пам’ятних дощок – більше, ніж на будь-якому іншому будинку в Україні. Першу дошку відкрито 1958 р., останню – 2008 р.