Роліт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 19:
[[Зображення:Роліт-02.jpg|right|350px|thumb|Роліт на мапі Києва]]
Заснувати власний житловий кооператив київські письменники вирішили за прикладом харківських колег, які 1928 р. спорудили будинок «Слово» (нинішня [[Вулиця Культури (Харків)|вул. Культури]], 9). Місцем для Роліту було обрано колишній Святославський яр на розі сучасних вулиць Б.
[[Зображення:Роліт-03.jpg|right|350пкс|thumb|Роліт – світлина із супутника]]
Рядок 26:
===Друга черга===
Невдовзі з боку вул. Б.
Навесні 1939 р. помпезна споруда прийняла своїх мешканців – провідних українських радянських письменників. Цікаво, що проект передбачав наявність у жителів прислуги: в кожній квартирі запроектовано спеціальну кімнатку для проживання хатньої робітниці, а з кухні обладнано для неї чорний хід на подвір’я (без [[ліфт|ліфта]]). Ті, хто залишився жити в першій черзі, відразу нарекли новий корпус «панським».
Рядок 37:
Див. також: [[:Категорія: Мешканці Роліту]]
==Роль в історії літератури==
Понад півсторіччя адресу Роліту сприймали як синонім [[українська література| української літератури]]. У його стінах були написані, наприклад, [[Пісня про рушник|«Пісня про рушник»]] А. Малишка, роман [[Собор (роман)|«Собор»]] О. Гончара, український переклад [[Витязь у тигровій шкурі|«Витязя в тигровій шкурі»]] [[Шота Руставелі|Ш. Руставелі]], що його здійснив М. Бажан, тощо. Письменники зустрічалися, ходили один до одного в гості, дружили родинами, читали один одному власні твори. У Роліт надходили листи, які писали улюбленим поетам та прозаїкам читачі зі словами подяки чи підтримки. Сюди приходили журналісти, які готували інтерв’ю з письменниками, й літератори-початківці, прагнучи дістати в сивочолих метрів благословення своїх перших кроків у красному письменстві. За багато років навколо будинку склалася особлива атмосфера, своєрідна літературна аура.
Наче велике дзеркало, Роліт відбив усі печалі й трагедії української літератури ХХ ст. Тут мешкали не лише письменники, обласкані й нагороджені радянською владою, а й ті, за ким пильно стежив [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВД]]–[[Комітет державної безпеки|КГБ]]. Будинок пережив три хвилі [[Сталінські репресії|сталінських репресій]]. Звідси йшли у в’язниці, в [[ГУЛАГ|концтабори]], на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію. Сюди приходили укази про нагородження орденами, а за ними – постанови [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК]] про ідейні помилки в літературі.
Будинок згадується в поетичних творах («Коли у червні почалась війна...» Л. Первомайського, «У Києві, де вгору гнеться вулиця…» С. Голованівського, «Наш добрий дім» В. Малишко), в [[Мемуари|мемуарах]] і [[щоденник|щоденникових записах]] ([[Гуменна Докія|Д. Гуменної]], [[Самчук Улас Олексійович|У. Самчука]], А. Любченка, [[Чередниченко Варвара Іванівна|В. Чередниченко]], О. Гончара, І. Кіпніса, Б. Рильського).
==Цікаві факти==
* Серед кооператорів Роліту були [[
* На фасаді Роліту встановлено 27 пам’ятних дощок – більше, ніж на будь-якому іншому будинку в Україні. Першу дошку відкрито 1958 р., останню – 2008 р.
| |||