Римська імперія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Delamol (обговорення | внесок) |
Delamol (обговорення | внесок) |
||
Рядок 153:
У серпні 48 р. до н. е., у [[Битва при Фарсалі 48 до н. е.|Битві при Фарсалі]], Цезар розбив армію Помпея, якому вдалося втекти до [[Єгипет|Єгипту]]. Там, разом із родиною, він сподівався знайти притулок і захист у царя [[Птолемей XII|Птолемея XII]]. Але на той час цар Єгипту вже помер, і за його трон сперечалися син і дочка — [[Птолемей XII]] і [[Клеопатра]]. Переміг Птолемей. Щоб не сваритися з Цезарем, він наказав убити Помпея.
Цезар, прибувши з військом до [[Єгипет|Єгипту]] слідом за Помпеєм, утрутився в боротьбу за трон на боці [[Клеопатра|Клеопатри]]. Під час війни [[Птолемей ХІІІ]] загинув, а Клеопатру було проголошено царицею Єгипту. Цезар провів в [[Александрія|Александрії]] кілька місяців. Згодом йому довелося вирушити до [[Сирія|Сирії]], проти сина [[Мітрідат VI Евпатор|Мітридата VI Фарнака]], який загрожував римським володінням в [[Азія|Азії]]. Війна тривала всього сорок днів. У дивовижно короткий строк Цезар розбив Фарнака, про що надіслав звіт до сенату в трьох словах: '''Veni, vidi, vici''',що перклажається як ''Прийшов, побачив, переміг''<ref name="Юлій Цезар">Крип'якевич «Всесвітня історія (1995)</ref>.
Криза республіканського ладу Риму досягла найвищого напруження. Фактично народовладдя зійшло нанівець. Настали часи одноосібних диктаторів.
| |||