Магістратура Стародавнього Риму: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот додав: be:Магістратура
мНемає опису редагування
Рядок 2:
Людина, що заміщала магістра, називалася магістра́том.
 
Перший вищий магістрат був створений приблизно в 450 до н. е., коли після відміни царської влади на чолі Римської республіки встали два вищі магістрати — [[консули]] з числа [[Патрицій|патриціїв]]. Спочатку всі магістрати, окрім [[Трибун|народних трибунів]], заміщалися [[Патрицій|патриціями]], але до початку III століття до н.е. стали доступні і [[Плебей|плебеям]].
 
Всі магістрати мали право видавати укази по колу своїх обов'язків і накладати штрафи; вищі магістрати, окрім цензорів, володіли верховною владою (imperium). Їх зовнішньою відмінністю була свита з лікторів[[ліктор]]ів з [[Фасції|фасціями]]. Згідно із законом Віллія (180 до н. е.) був встановлений порядок і послідовність проходження магістратів (див. [[cursus honorum]]).
 
У епоху [[Римська імперія|Імперії]] виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.
 
У епоху Імперії виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.
== Основні риси магістратури ==
* ''Виборність.'' Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні [[Сулла|Сулли]] зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.