Вікіпедія

Вакуленчук Григорій Микитович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Luckas-bot (обговорення | внесок)
Боти
292 403 редагування
Texnik (обговорення | внесок)
9429 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Vakulenchuk Grugoriy Mykytovych.jpg|thumb|Вакуленчук Григорій Микитович]]
'''Вакуленчу́к Григо́рій Мики́тович''' ([[1877]] р., с. [[Великі Коровинці]] ([[Житомирська область]]) -— [[27 червня]] [[1905]] р., борт панцерника «Потьомкін») — артилерійський унтер-офіцер [[Чорноморський флот|Чорноморського флоту]], організатор та перший керівник повстання на [[панцерник “Князь Потьомкін-Тавричеський”|панцернику “Потьомкін”]].
 
==Біографія==
Рядок 11 ⟶ 12:
Українці тоді складали на Чорноморському флоті переважну більшість. Але лише серед матросів та нижчого командного складу. Вищий командний склад був переважно російським та ворожим до українців.
 
Повстання на панцернику почалось [[27 червня|27 (14 за ст. ст.) червня]] [[1905]] року з фрази, вимовленої Вакуленчуком українською мовою: “Та“''Та доки ж ми будемо рабами?!''”. Як зазначив згодом [[Іван Багряний]]: «''Це було повстання української стихії, повстання кріпаків князя Потьомкіна, нащадків [[Самійло Кішка|Самійла Кішки]] і всього українського Запорожжя''».
 
На самому початку повстання на “Потьомкіні” Г.Вакуленчук був смертельно поранений старшим офіцером панцерника. Повстання очолив мінний машиніст панцерника [[Панас Матюшенко]].
 
[[28 червня|15 червня (за ст. ст.)]] [[1905]] року в Одеський порт з панцерника “Князь Потьомкін” був знесений труп Григорія Вакуленчука, з запискою: “Перед“''Перед вами лежить тіло вбитого матроса Григорія Вакуленчука, убив старший офіцер ескадреного броненосця “Великий князь Потьомкін-Таврійський” за те, що він сказав, що борщ не годиться. Помстимося кровопивцям! Смерть гнобителям, нехай живе свобода!''”.
Того ж дня був похований в Одесі.
 
[[Зображення:Potemkin.jpg|міні|300пкс|Ескадрений броненосець Пантелеймон (колишній [[панцерник “Князь Потьомкін-Тавричеський”|Князь Потьомкін Таврійський]]), кампанія 1906 року]]
Пам’ятники Григорію Вакуленчуку встановлено на вулиці його імені в [[Севастополь|Севастополі]], в селищі [[Великі Коровинці]] ([[Житомирська область]]), та в [[Одеса|Одесі]]. Також переіменовано смт Великі Коровинці-2 на [[Вакуленчук]] в його честь в 1984.
 
==Посилання==
* [http://fleet.sebastopol.ua/view.php?publish_type=print&article_to_view=708 ПОВСТАЛИЙПовсталий ПАНЦЕРНИКПанцерник. Сергій ЧАЛИЙ, для “Флоту України”]
* [http://ukrlife.org/main/valiko/vak.html ВАКУЛЕНЧУКВ.Кравченко. ІВакуленчук МАТЮШЕНКОі ВМатюшенко в СЕВАСТОПОЛІСевастополі]
* [http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6820 Одеса-2007: за межею божевілля? - Сергій Грабовський]
* http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/06/24/6345/
* http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6820
 
[[Категорія:Персоналії Ва]]
[[Категорія:Народились 1877]]▼
[[Категорія:Українські мореплавці]]
[[Категорія:Українські військовики]]
Рядок 33 ⟶ 35:
[[Категорія:Персоналії:Житомирська область]]
[[Категорія:Померли в Одесі]]
▲[[Категорія:Народились 1877]]
[[Категорія:Померли 27 червня]]
[[Категорія:Померли 1905]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вакуленчук_Григорій_Микитович