Ґергарт Гауптман: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tigga (обговорення | внесок) м перейменував «Герхард Гауптман» на «Гергарт Гауптман»: згідно УРЕ |
Tigga (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Письменник
| Ім'я =
| Оригінал імені = Gerhart Hauptmann
| Фото = Nicola Perscheid - Gerhart Hauptmann.jpg
| Ширина = 200px
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
Рядок 25:
}}
{{NobelPrize}}'''
== Життя і творчість ==
Рядок 43:
За 15 років Гауптман став на чолі сучасної німецької драми. Почавши з натуралізму в дусі [[Золя]], з проблеми спадковості у своїх ранніх речах («Vor Sonnenaufgang», «Friedensfest»), Гауптман надалі своїй творчості ставив собі різноманітні завдання. Від натуралістичних драм, що описують трагізм середовища, він перейшов до психології особистості в боротьбі із середовищем. На цьому побудовані його «Einsame Leute», де зображуються типи перехідного часу, коли особистість, пізнавши свої права, ще недостатньо зміцніла, щоб утвердитися в них. Велике суспільне значення мала його драма «Die Weber» (1892), де на тлі заколоту голодних ткачів малювалася страшна картина людського горя. Основний мотив всієї драми виражений в заключних словах: «У кожної людини має бути мрія» («Jeder muss halt a Sehnsucht ha b en»). Вона дуже цікава з техніки: героєм її є натовп, склад якої змінюється в кожній дії.
[[Файл: Gerhart Hauptmann.jpg|thumb|
У подальшій творчості Гауптмана п'єси реалістичного змісту чергувалися з казковими, фантастичними драмами. У «Вознесінні Ганнеле» ("Hannele's Himmelfahrt", 1892) Гауптман з великим успіхом об'єднував зображення самої грубої дійсності - життя в нічліжному притулі - з фантастичним світом мрій, що розцвітали в душі зацькованої дівчинки що вмирала. Контрастами зовнішньої потворності життя з красою прихованого духовного світу ця драма виробляє чарівне враження. До розряду реалістичних драм Гауптмана відносяться історична драма «Флоріан Гайер» (1895), «Михаель Крамер» ([[1901]]), «Візник Геншель» ([[1898]]), народні фарси «Боброва шуба», «Червоний півень», «Шлук і Яу» і новітня його драма «Роза Бернт» (1903). У кожній з цих драм ідеалістичні прагнення духу протиставляються принижуваній правді життєвих обставин і людських пристрастей.
Рядок 97:
== Посилання ==
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1912/hauptmann-autobio.html Нобелівська автобіографія
* [http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/works/transl/tkachiu1.html Ткачі. Переклад Лесі
* [http://az.lib.ru/g/gauptman_g/ Твори Гауптмана на сайті Lib.ru: Класика] {{ref-ru}}
* {{ЕСБЕ}}
Рядок 107:
{{Нобелівська премія з літератури}}
{{DEFAULTSORT:Гауптман,
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Німецькі письменники]]
|