Асо Таро: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот змінив: vi:Asō Tarō |
м Автовиправлення |
||
Рядок 41:
[[22 вересня]] [[2003]] року Асо Таро увійшов до складу Кабінету Коїдзумі, зайнявши посаду голови [[Міністерство внутрішніх справ і комунікацій Японії|Міністерства внутрішніх справ і комунікацій]]. Рівно через рік довкола міністра виник скандал щодо несплати ним внесків до японського пенсійного фонду. Незважаючи на це, Асо користувався довірою прем'єра Коїдзумі і [[31 жовтня]] [[2005]] року був призначений на посаду голови [[Міністерство Закордонних справ Японії|Міністерства закордонних справ Японії]].<ref name="a"></ref>Це призначення відбувалося на тлі похолодання японсько-китайських стосунків через відвідини прем'єром контроверсійного [[святилище Ясукуні|святилища Ясукуні]]. Хоча святилище служить місцем вшановування японських військових і політиків, полеглих у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]], офіційний Пекін вбачає в ньому пам'ятник мілітаристській Японії.</ref>. Наприкінці червня — початку липня [[2006]] року він перебував з офіційним візитом в [[Україна|Україні]]<ref>Дані сайту міністерства закордонних справ Японії [http://www.mofa.go.jp/Mofaj/kaidan/g_aso/g8_ukraine_06/ukr_gai.html]. 2008-09-25.</ref>.
У вересні [[2006]] року, після відставки Коїдзумі, Асо в черговий раз вступив у боротьбу за лідерство в ЛДП, але програв Генеральному секретарю Кабінету Міністів [[Абе Сіндзо]]. Однією з причин поразки зазначалась непоступливість Асо в питаннях японсько-китайських відносин, які різко погіршились за урядування Коїдзумі. На противагу цьому Абе бачився виборцям м'яким і поступливим політиком, здатним нормалізувати відносин між обома країнами.<ref>
[[20 березня]] [[2007]] року Асо отримав пам'ятний знак від Палати Представників за 25-річну роботу в стінах японського Парламенту.
Після відставки прем'єра Абе [[14 вересня]] [[2007]] року розпочались нові вибори голови ЛДП. На них Асо в черговий раз програв, поступившись колишньому генеральному секретарю, «сірому кардиналу» партії, [[Фукуда Ясуо|Фукуді Ясуо]]<ref>[http://www.yomiuri.co.jp/dy/national/20070923dy01.htm
В серпні [[2007]] року Асо очолив Генеральний секретаріат ЛДП,<ref name="a"></ref> а після відставки Фукуди, [[22 вересня]] [[2008]] року здобув перемогу на виборах голови партії<ref name=Chosen>[http://afp.google.com/article/ALeqM5gqszq8agglGSFXJ4S7Nv0OsSe1_A
=== Прем'єрство ===
Практично відразу після вступу на посадк Асо, восіни 2008 року, почалася світова економічна криза, яка відбилася і на орієнтованій на експорт економіці Японії. У листопаді 2008 року уряд Японії оголосив про початок рецесії в країні, а за наслідками першого кварталу 2009 року ВВП країни в річному вимірі скоротився на 14,2 відсотка. Також в Японії посилилася [[дефляція]] і стала рости безробіття, яке в травні 2009 року склало 5,2 відсотка. За оцінками експертів, криза в Японії стала найважчою після закінчення Другої світової війни. Це привело до того, що в червні 2009 року рейтинг уряду Асо впав до 17,5 відсотка (за опитуванням Kyodo News), і багато членів ЛДП зажадали відставки свого лідера.
12 липня 2009 року в Токіо пройшли муніципальні вибори, які часто називали
30 серпня 2009 року ДП отримала перемогу на виборах в нижню палату парламенту. Якщо до виборів ЛДП належали в ній 300 з 480 місць, а ДП — 112, то після оголошення результатів в новому складі ДП дісталося 308, а ЛДП — 119 місць. Підсумки виборів в пресі назвали історичною поразкою ЛДП, яка з часів свого заснування в 1955 році лише один раз поступалася владою в середині 1990-х років. Експерти відзначали, що новий уряд може легко проводити реформи завдяки більшості в обох палатах парламенту, що не вистачало ЛДП, всі законодавчі ініціативи якої стикалися з опозицією демократів після їхньої перемоги на виборах у верхню палату парламенту в 2007 році.
| |||