Прокл Діадох: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zimina (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Прокл Діадох''', Діадох (08.02.[[8 лютого]] [[412]], Константинопіль, -[[Константинополь]] — [[17.04. квітня]] [[485]], [[Афіни]]), — [[давньогрецький філософ]]-[[неоплатонік]]. Він завершує розвиток неоплатонізму[[неоплатонізм]]у і всієї античної філософії.
 
Про його життя відомо завдяки біографії, яку написав його учень [[Марін]] "«Прокл, або про щастя"». Навчався у [[Александрія | Александрії]], потім в [[Афіни | Афінах]] у [[Плутарх | Плутарха]] Афінського і [[Сіріан | Сіріана]]. З 437 року очолював платонівську [[АкадемияАкадемія Платона| Академію]] замість [[Сіріан | Сіріана]].
 
== Спадщина ==
Залишив величезну літературну спадщину. Твори Прокла тісно пов'язані з його викладацькою діяльністю. Він склав коментарі до всіх 12 діалогів [[Платон | Платона]], "«Началам" » [[Евклід | Евкліда]]. Прокл склав коментар до Плотина, вступ до філософії [[Арістотель | Арістотеля]], коментар до трактату [[Порфірій | Порфірія]] "«Про п'ять загальнихзагальнтх понять"», а також навчальний посібник з платонівської філософії. Видатним теоретичним твором Прокла є "«Богословське елементарне вчення"». Твір складається з 211 тез, які викладають усю систему неоплатонізму: вчення про Єдине, про Розум, про Душу і про Космос. В праці "«Про теологію Платона"» розум розглядається як об'єкт мислення і як його суб'єкт. Метод коментування [[Платон | Платона]] у Прокла є подальшим розвитком метода [[Ямвліх | Ямвліха]]. Проклу належить діалектична ідея тріадичності ([[тріада]]). В основі цього метода лежить вчення про те, що самий розвиток предмета тріадичен. По тріадам розвивається у Прокла все в світі богів і і світі живих істот, в космосі, в сфері філософії. У тріаде Прокл виділяє три моменти: 1) - — перебування у собі( причина, неподільна єдність, потенція); 2) - — вихід за свої межі (початок ділимости, енергія); 3) - — повертання із іного буття назад до себе, у неподільне єдинство. Тріадичному розділу піддається і Розум по різним ступеням:1) Розум уявний (перебування у собі, буття); 2) Розум мислячий , Розум у звичайному сенсі; 3) повернення до себе, тожество буття і мислення. Тріадичний принцип зберігається у Прокла також і для 3-го момента тріади, для світа Души, обіймає души божественні, демонічні та людські. Виходячи з думки Платона про те, що єдине розкривається у множині, а остання прагне до єдиного, Прокл визнавав три ступеня розвитку усього існуючого: перебування, прямування вперед, повернення назад. Розвиток відбувається не шляхом перетворювання або поділу, а внаслідок повноти сил, завдяки чому одне створює інше, при цьому само не змінюється.
 
== Джерела ==
* Философский энциклопедический словарь.- — М., 1989
 
* Асмус В. Ф.  Античная философия. - — М.," «Высшая школа"», 1976, с.528-532 528—532
*Философский энциклопедический словарь.-М.,1989
*Асмус В.Ф. Античная философия. - М.,"Высшая школа",1976, с.528-532
 
[[Категорія:Давньогрецькі філософи]]
[[Категорія:Давньогрецькі математики]]
[[Категорія:Неоплатоніки]]
 
[[ca:Procle]]
[[cs:Proklos]]
[[de:Proklos]]
[[en:Proclus]]
[[eo:Proklo]]
[[es:Proclo]]
[[fi:Proklos]]
[[fr:Proclos]]
[[hr:Proklo (grčki filozof)]]
[[hu:Proklosz]]
[[is:Próklos]]
[[it:Proclo]]
[[la:Proclus]]
[[nl:Proclus]]
[[pl:Prokul]]
[[pt:Proclo]]
[[ru:Прокл Диадох]]
[[sh:Proklo]]
[[sk:Proklos]]
[[sl:Prokl]]
[[sv:Proklos]]
[[tr:Proklos]]