Вікіпедія

Антон Попель: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
м Автовиправлення
Рядок 30:
Навчався в [[Краків|Кракові]] у місцевій школі образотворчих мистецтв (1882-1885), пізніше у [[Віденська академія мистецв|Віденській академії мистецтв]] (1885-1888). З [[1888]] року мешкав у [[Львів|Львові]] і працював викладачем малювання та скульптури у [[Львівська політехніка|Львівській політехніці]]. У Львові мав студію, у якій отримали певні навички моделювання його учні Казиміра Малачинська-Пайздерська, Люна Дрекслер, Михайло Паращук та ін. Пізніше [[Паращук Михайло|М. Паращука]] скульптор залучив до співпраці (зокрема під час виконання пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові, виготовленні орнаментального декору при спорудженні Музею художнього промислу (1898-1903) тощо).
 
Антоні Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кінця [[ХІХ]] — початку [[ХХ]] ст. Цей період в історії мистецтва Львова був позначений переходом від мистецтва історизму з досить характерним для нього академізмом до різноманітних напрямків нового мистецтва. Навчання у Віденській академіїї мистецтв сприяло виробленню у скульптора індивідуальної пластичної мови, що мала багато спільного зі стилістикою віденського академізму. І в той же час в його роботах можна простежити як елементи неостилів ХІХ ст., так і елементи [[модернізм|модернізму]]у початку ХХ ст.
 
Працював у жанрах меморіальної, монументальної, портретної, іноді релігійної пластики. За двадцять з лишком років життя у Львові Антоні Попель створив велику кількість скульптур, більшість із яких вціліли до нашого часу.
 
Беручи участь в оздобленні багатьох солідних львівських споруд, він співпрацював не тільки з архітекторами, але й з іншими львівськими скульпторами. Наприклад, з [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]], за проектами або моделями якого він виконав алегоричні скульптури для готелю "«Жорж"». За проектом Л. Марконі (з доповненнями Ю. К. Яновського) архітектором-будівничим Едмундом Жиховичем в 1898-1904 рр було споруджено будівлю Промислового музею. Первісно споруду було декоровано скульптурами роботи [[Війтович Петро|Петра Війтовича (Вітовича)]] та Антоні Попеля. Але [[1952]] року, у зв'язку з переобладнанням будинку під Музей [[Володимир Ленін|В. І.  Леніна]], скульптури на фасаді було знищено. Лише в інтер'єрі збереглася стінна орнаментика, що її виконав Попель та М. Паращук. За проектом Леонарда Марконі Попель створив також пам'ятники [[Тадеуш Костюшко|Тадеушу Костюшко]] у [[Вашинґтон|Вашинґтоні]]і та [[Краків|Кракові]].
 
[[Зображення:Lwów - Kolumna Mickiewicza 02.jpg|thumb|Колона Міцкевича у Львові]]
Рядок 45:
[[1901]] року Антоні Попеля, як одного з провідних скульпторів Львова, громада міста обрала членом Комітету з будівництва [[Церква святих Ольги і Єлизавети|костелу св. Єлизавети]] у Львові.
 
[[1902]] року Антоні Попель за проектом архітектора В. Ґодовського збудував для себе віллу по вул. Іссаковича, 6 (нині –— [[Вулиці Івана Горбачевського (Львів)|вул Горбачевського]]), яку було перебудовано в [[1930-ті]] рр.
 
Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові на полі № 57.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Антон_Попель