Київський авангард: відмінності між версіями

 

Композитори групи вивчали творчість [[Ігор Стравінський|Стравінського]], [[Бела Барток|Бартока]], композиторів Другої Віденської школи ([[Арнольд Шенберґ|Шенберґа]], [[Антон Веберн|Веберна]], Берґа), а також [[Едґар Варез|Едґара Вареза]], [[Джон Кейдж|Кейджа]], Мортона Фельдмана, [[Яніс Ксенакіс|Ксенакіса]], [[Лучано Беріо]], [[Вітольд Лютославський|Лютославського]] та інших пост-серійних авангардових композиторів (зокрема польських). Через розходження з ретроградними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків. Деяких членів групи було виключено зі [[Спілка композиторів України|Спілки композиторів УРСР]] у [[1970]] році. Невдовзі група розпалася, а виключених зі спілки членів «Київського авангарду» поновили лише через три роки, після того, як вони у пошуках протекції написали листа лауреатам Ленінської премії — [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Шостаковичу]], [[Кара Караєв|Кара Караєву]] та [[Хачатурян Арам Ілліч|Хачатуряну]]. За словами Валентина Сильвестрова, виключення зі спілки «можна було порівняти із задушенням».<ref name="dt06"/>