Конецпольські: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Конецпольські''' — польський дворянський [[рід]] [[герб]]а [[Побог]].
Родина Конецпольських з`являється в історичних анналах на початку [[XV століття]]. Один з перших її представників — [[Якоб Конецпольський]] — брав участь у [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] в [[1410]] році. В [[1443]] році було започатковане [[місто]]-[[фортеця]] [[Конецполь]], яке стало форпостом родини Конецпольських на [[Брацлавщина|брацлавських землях]]
В [[16 століття|XVI столітті]] родина вона розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську. Найвідомішим представником гетьманської гілки став гетьман великий коронний [[Конєцпольський Станіслав|Станіслав Конецпольський]] (*[[1591]]—†[[1646]]). Станіслав Конецпольський воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував в [[1611]] році [[Смоленськ]], неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. В [[1620]] році під Цецорою Конецпольський потрапив у полон до турків і провів у неволі більше трьох років. Саме в середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного авторитету, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] і [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. В якості барського старости Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити барський замок. С. Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як жорстокий приборкувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], Гуні, [[Острянина повстання|Острянина]].
| |||