Прилад із зарядовим зв'язком: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Andrijko Z. (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Поліпшити|16 червня 2009}}
{{Noimg}}
{{Вікіфікувати}}
{{Стиль}}
'''Фотометричні прилади із зарядовим зв'язком''' (ПЗЗ) — [[напівпровідникові прилади]] матричної будови, що використовуються у [[фотометрія|фотометрії]], зокрема для потреб [[астрономія|астрономії]].
Рядок 10 ⟶ 7:
 
== Спектральна чутливість ПЗЗ ==
 
Область спектральної чутливості ПЗЗ приймачів займає значну частину оптичного діапазону, від [[ультрафіолет]]у до ближнього [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]]. Для ІЧ випромінювання з довжиною хвилі більшою ніж 1100 нм енергії одного кванта недостатньо щоб перевести один електрон в збуджений стан. Для ІЧ випромінювання структура метал-оксид-напівпровідник прозора. При використанні ПЗЗ в фотометрії особливо популярний діапазон 400 — 1050 нм. В максимумі спектральної чутливості ПЗЗ матриці мають [[квантовий вихід]] біля 90 %, а в середньому у всьому діапазоні спектру чутливість сягає 50-60 %. Тоді як квантова ефективність популярного радянського [[Фотоелектронний помножувач|фотоелектронного помножувача]] ФЕП-79 складає всього 9 %.