Піфагореїзм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м категорізація з допомогою AWB
Рядок 1:
'''Піфагореї́зм'''  — Філософія піфагорейців
 
Найчастіше називається «піфагореїзм». Така назва походить від імені засновника  — [[Піфагор]]а (VI ст. до н.  е.).
 
Спочатку піфагорейство виникло як релігійний рух, що сформувався у релігійну громаду в місті Кротон (південна Італія  — колонія Греції). Основними положеннями релігійного вчення були віра в живе тіло Космосу (вогнене кулевидне тіло  — міф про Саламандру), що вбирає в себе безмежну порожнечу і Хаос безмежного простору, перетворюючи цей простір у Космос з його відокремленням усіх речей між собою, підпорядкуванням речей єдиному законові. Ця релігійна громада була переконана в переселенні душі людини після її фізичної смерті в тіла інших істот.
 
Надалі (V—IV ст. до н.  е.) серед піфагорейців набула поширення філософська тенденція самоусвідомлення. Найбільш відомими піфагорейцями були [[Філолай]], [[Евріт]], [[Архіт]], [[Алкмеон]]. Поштовхом до створення власної філософської системи було вирішення проблеми взаємозв'язку Порядку і Хаосу, яке відрізняється від традиції Мілетської школи. Основою вирішення цієї проблеми, як і у мілетців, була ідея протилежностей, спочатку єдиного та множинного, потім межі та безмежного (або ж оформленої та неоформленої речовини). Внаслідок змішування, поєднання протилежностей  — безмежного та межі  — утворюються усі речі, які ототожнювалися піфагорейцямн з числами. Це ототожнення було можливим за умов невіддільності чуттєво даного і неданого в уявленні. Наділення чуттєво неданого властивостями утворювати закони для чуттєво даного фактично призвело до створення вчення про виникнення [[космос]]у із [[лоґос]]у, а не першоречовини. Чуттєво неданим, але реально існуючим, що підкоряє своїм законам усе чуттєво дане, є число, взаємовідношення чисел. Тому піфагорейці вважали, що тільки математика може дати знання законів Космосу (1  — це точка, 2  — лінія, З  — площина, 4  — тіло тощо). Знаходження числових закономірностей світу готувало народження суто ідеалістичної філософії. [[таблиця множення,|Таблицю множення,]] [[теорема Піфагора|теорему Піфагора]] і т.ін. піфагорейці розглядали саме як доказ їхньої теорії світу.
 
{{Вікіфікувати}}
 
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
 
[[be:Пітагарэйская школа]]