Мосендз Леонід Маркович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
орфографія
Рядок 45:
У [[1931]] р. він захищає докторську дисертацію з проблем переробки нафти, працює в лабораторіях. У час пробудження [[Закарпаття]] Мосендз у 1937/38 p. викладає в Державній академії в [[Свалява|Сваляві]], а після окупації Закарпаття переїжджає до [[Братислава|Братислави]]. У [[1945]] р. виїздить до [[Австрія|Австрії]]. У м. [[Інсбрук]]у Мосендз заприятелював з [[Юрій Клен|Ю. Кленом]] (О. Бургардтом), з яким разом 1947 р. видав (під спільним [[псевдонім]]ом Порфирій Горотак) збірку пародійних [[вірш]]ів «Дияволічні параболи».
 
У [[1946]] р., тяжко хворий на сухоти, переїжджає до [[Швейцарія|Швейцарії]], де в м. [[БльонауБльоне (Blonay)]] [[1948]] р. помирає, похований там же. Його спадщина багата: збірка «Зодіак» (1941), три поеми («Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945) і «Волинський рік» (1948)), три збірки новел і оповідань («Засів», «Людина покірна», «Відплата») і незавершений роман «Останній пророк» (посмертне видання [[1960]]).
 
{{Вікіджерела|Леонід Мосендз|width=300}}