Сердюцька дивізія (1918): відмінності між версіями

Під час зайняття Київа частинами УНР 1-й, 2-й, 3-й Сердюцькі піхотні и артилерійський полки знаходилися в місті, а 4-й разом з командиром дивізії генералом Клименко&nbsp;— в Дарниці на лівому березі Дніпра. Начальник артилерії Осадного корпусу Директорії і командир артилерійської бригади січовиків генерал Роман Дашкевич згадував<ref>[http://komb-a-ingwar.blogspot.com/search/label/1966%20%E2%84%96%201 Ген.-хор. Роман Дашкевич. Здобуття Києва. Виїмок з книжки ген.-хор. Р. Дашкевича „Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота"//Вісті Комбатанта, 1966 № 1]</ref>: «П'ять легких, батерій СС 1-аша гаубичнагавбична батареїбатерія Січових стрільцівСС і важкатяжка 6-дюймова гармата в'їхали вдо АртилерійськеАртилерійської училищеШколи ву Кадетській рощіРощі. На воротахбрамі училища на часахшколи стояли сердюцькі артилеристигармаші на варті. Їх ніктоніхто не роззброював, а ясот. Дашкевич наказав їм продовжуватидалі виконаннятримати службиварту. Сердюцькі артилеристигармаші виправдовувалисявиправдувалися, що вони ні в чомунічого не винні, що офіцеристаршини покинули їх. ПотребиЦі ввиправдання цихбули виправданняхнепотрібні, не було&nbsp;—бо ніхто не збиравсяхотів їхїм робити чогось ображатилихого». Коли в 4-ому Сердюцькому полку, що стояв в Дарниці, дізналися, що Київ в руках військ Директорії, він оголосив про перехід на сторону УНР і навіть роззброїв деякі офіцерські дружини<ref name= Serduki>Я.Тинченко. Сердюки гетмана Скоропадского. Украина, 1918.//«Цейхгауз» №&nbsp;18/2002, C. 46</ref>.