Георг Гервег: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
В 1841 р. у Цюриху, куди він поселився, за порадою друзів видав першу збірку віршів під назвою «Вірші живої людини» (Gedichte eines Lebendigen, 2 Bde, 1841—1844). Ця збірка зробила його популярним і була декілька разів перевидана. Заклик поета до дії, який усюди помітний у поезіях, виявився дуже доречним. Велике враження справив й інший виступ Гервега: на сторінках найрадикальнішого органа доберезневої Німеччини — «Рейнської газети» — він помістив пісню про партію, що була направлена проти «надпартійності» Фрейліграта.
На гроші, які Гервег отримав від видавництва, він поїхав у Париж, де [[Генріх Гейне|Гейне]] вітав Гервега як «залізного жайворонка», потім, восени 1842 р. поїхав до Німеччини з метою вербування студентів для «Німецького вісника». У Німеччині його зустріли як національного героя, особливо вітали у головних центрах лібералізму: у Кельні, у Дрездені (А. Руге та Р. Пруц) та у Кенігсберзі. У Кельні Гервег знайомиться з [[Карл Маркс|Карлом Марксом]] і стає одним з ведучих авторів «Рейнської газети». У Берліні зіткнувся з «Вільними» (група Бруно Бауера), у цьому конфлікті Маркс та Руге підтримали Гервега. Пруське керівництво заборонило періодичне видання, де працював Гервег, хоча перед цим він мав аудієнцію у короля (Фрідріха IV). У відповідь Гервег надіслав Фрідріху IV лист, у якому висловив свій протест. Після цоьго він був вимушений покинути країну.
З того часу почалося його блукання по Європі. Спочатку він повернувся у Швейцарію, потім відвідав Італію та Францію. У 1843 переїхав з Марксом та Руге до Парижа, співробітничав у «Німецько-французких щотижневиках», видав другий том «Віршів живої людини» (1844 р.). Після Лютневої революції розійшовся з Марксом, організував серед німецьких ремісників у Парижі загін для авантюрного походу на Німеччину з метою проголошення республіки. Активна участь у Французькій революції 1848р., котра закінчилася поразкою, змусила Георга знову залишити країну і він виїхав до Швейцарії.
| |||