Понтій Пилат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування AntiAryan (обговорення) до зробленого Tey.eur Мітки: Відкіт Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Скасування редагування № 41614077 користувача AntiAryan (обговорення) Мітки: Скасування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 4:
}}
{{однофамільці|Пилат (значення){{!}}Пилат}}
[[Файл:Munkacsy - Christ in front of Pilate.jpg|thumb|300px|''Христос перед Пілатом'', [[Мігай Мункачі]], 1881]]
'''По́нтій Піла́т''' ({{lang-la|Pontius Pilatus}}) — [[рим]]ський правитель [[Юдея (римська провінція)|Юдеї]] з 26 до 36 р. н. е. (замінив на цьому посту [[Валерій Ґрат|Валерія Ґрата]]); [[Вершники (Стародавній Рим)|римський вершник]].
Рядок 16 ⟶ 17:
== Історичні свідоцтва ==
[[Файл:Caesarea_maritima_BW_5.JPG|thumb|Плита з Кейсарії]]
Крім [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]], Понтій Пілат згадується у творах [[Йосип Флавій|Йосипа Флавія]], [[Філон Олександрійський|Філона Олександрійського]] та [[Публій Корнелій Тацит|Тацита]]. У [[1961]] у середземноморському порту [[Кесарія Палестинська|Кесарії]], який був колись резиденцією римського намісника в Юдеї, два італійських археологи виявили вапнякову плиту розміром 82×100×20 см з латинським написом, розшифрованого археологом Антоніо Фрова як:
<center>…]S TIBERIÉUM</center>
Рядок 23 ⟶ 25:
що, можливо, є фрагментом напису: «''Понтій Пилат, префект Юдеї, представляв [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберія]] кесарійцям''». Ця плита стала першою [[археологія|археологічною]] знахідкою, що підтвердила існування Пилата.
Йосип Флавій також згадує ім'я Пилата у так званому «''[[Testimonium flavianum]]''». Загалом, число історичних свідчень про Понтія Пілата істотно поступається числу [[апокриф]]ічних текстів, пов'язаних з його ім'ям — починаючи з «донесень Пилата Тиберія», згадки про яких зустрічаються вже у авторів II—III століть, і закінчуючи підробками XX століття — такими, наприклад, як «Свідоцтво грека Гермідія» (нібито служив офіційним біографом правителя Юдеї та записав подробиці суду над Ісусом).
== Порівняння постаті Понтія Пілата в різних джерелах ==
Нижче подано порівняння постаті Понтія Пілата в чотирьох канонічних Євангеліях та у працях античних авторів (Йосифа Флавія, Філона Александрійського, Євсевія Кесарійського).
Рядок 34 ⟶ 37:
Але незважаючи на кінцеве рішення Пилата, він намагався виправдати Ісуса, яскраво бачачи намір первосвященників. Дану думку підтверджує [[Євангеліє від Луки]]:
''«І Пилат сказав первосвященикам і народові: ніякої провини я не знаходжу в Чоловікові Цьому''»'' ({{Біблія|Лк.|23:4}})
''«Пилат же, скликавши первосвящеників, начальників та народ, сказав їм: ви привели до мене Чоловіка Цього, який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його»'' ({{Біблія|Лк.|23:14}})
Рядок 62 ⟶ 65:
За аналізом багатьох істориків, саме жорстокість Пилата та безкомпромісна демонстрація сили Риму і були вагомими причинами майбутнього бунту Юдеїв, що згодом переріс в [[Юдейські війни|Юдейську війну]].
Подібні різкі дії Понтія Пілата щодо юдеїв були нерідкістю. Яскравим прикладом може існувати і такий історичний факт:
''«Пізніше Понтій Пілат побудував в Єрусалимі водопровід, але для цього використав гроші з храмової казни. Це призвело до хвилювань в місті. Понтій Пилат розпорядився переодягнути значне число солдатів, дав їм кийки, які вони повинні були сховати під одягом, і велів їм оточити натовп з усіх боків. Натовп, у свою чергу, отримав наказ розійтися. Але оскільки він продовжував ганьбити його, то він (Пилат) подав воїнам умовний знак і солдати взялися за справу набагато завзятіше, ніж те, як цього бажав сам Пилат. Працюючи ціпками, вони однаково вражали як активних бунтівників, так і абсолютно безневинних людей. Юдеї, проте, продовжували триматися стійко, але оскільки вони були беззбройні, а супротивники їхні озброєні, то багато з них тут пали мертві, а багато хто пішов зранений. Таким чином було пригнічено обурення» (Йосиф Флавій. [[Юдейські старожитності]]. Книга 18. Глава 3:3)'' Утримання гори Гарізм, про яку вже говорилося раніше, щоб не допустити великого скупчення євреїв та недопущення бунту було останньою краплею для ізраїльського народу та призвело до усунення даного магістрата з його посади правителя Юдеї. Йосип Флавій описує це таким чином:
Рядок 80 ⟶ 85:
== Понтій Пілат у мистецтві й культурі ==
Образ Пілата знайшов відображення у культурі нового часу: в художній літературі (наприклад, «Майстер і Маргарита» [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]], «Прокуратор Юдеї» [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]]).
У кінематографі образ Понтія Пілата був представлений в десятках фільмів такими акторами:
* Зигмунд Любін («Гра пристрасті» «Passion Play», Фінляндія, 1898)
| |||