Відмінності між версіями «Ківа Олег Пилипович»

нема опису редагування
(→‎Література: + {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB)
'''Кива Олег Пилипович'''  (1947-2007)— український [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]] ([[1986]]). Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського (1979). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України та її Правління. Заступник Голови Правління Київської міської організації НСКУ (Національна спілка кінематографістів України).
 
== Біографія ==
Народ. [[5 січня]] [[1947]] р. у Львові. Закінчив Київську консерваторію (1971).
Народився 5 січня 1947 року у Львові.
Олег Кива навчався в музичній школі по класу фортепіано. В Полтавському музичному училищі займався на теоретичному факультеті. На другому курсі училища (приблизно в шістнадцятирічному віці) почав писати невеликі п'єси для фортепіано та романси. Перші опуси не збереглися. В Київській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського навчався по класу композиції професора Мирослава Скорика. "Олег Кива був моїм першим учнем. Він як дуже талановита людина виявив свою індивідуальність з самого початку творчого шляху. Саме лірична нота завжди була притаманна його музиці. І цей ліризм проникає глибоко в душу людей, зачіпає їхні емоційні струни і не залишає їх байдужими." (Мирослав Скорик).Закінчивши навчання у консерваторії (1971), за розподілом потрапив в Уманське музичне училище, де викладав теоретичні дисципліни (1971-1972), диригував місцевим симфонічним оркестром. Потім повернувся до Києва, вступив до Спілки композиторів України, де був редактором відділу пропаганди (1972-1974). Відслужив в армії. Після демобілізації викладав у ДМШ Києва (1974-1976), працював референтом Спілки композиторів України, а також у Музично-хоровому товаристві, був музичним редактором у видавництві "Музична Україна" (1977-1980). З 1980 - на творчій роботі. Писав музику до фільмів. <br />
2007 року помер.
 
== Творчість ==
Викладав в Уманському музучилищі, був редактором видавництва «Музична Україна».
Творчості особливо притаманна лірична образна сфера. Її можна охарактеризувати як органічний сплав об'єктивної, емоційно-відкритої, і суб'єктивної, психологічно-поглибленої лірики. <br />
Творче становлення Олега Ківи припадає на кінець 60-х - початок 70-х років минулого сторіччя, коли в музичний світ України цілим сузір'ям „увірвалися" своєрідні і самобутні молоді композитори: Іван Карабиць, Ярослав Верещагін, Володимир Зубицький, Ірина Кириліна. І серед них - Олег Ківа. У його перших фортепіанних і камерно-інструментальних творах вже відчувався індивідуальний почерк. Написана у 1977 році Соната для фортепіано №2, відома під назвою „Романтична музика" одразу ж стала візитною карткою молодого композитора. Поява у тому ж році Першої камерної кантати на вірші Анни Новочадівської знаменувала певну творчу віху. Спробувавши себе в різних жанрах, у тому числі й музичнотеатральному (балет „Олеся" за повістю О.Купріна), Олег Ківа зосередився на роботі в камерно-вокальному жанрі. Широку популярність здобула його музика до кіно.
 
 
== Твори ==
 
'''Три прелюдії''' для фортепіано (1966)<br />
'''Сюїта''' для 2-х флейт та фагота (1967)<br />
'''Сюїта''' для оркестру (1967)<br />
'''Кантата''' пам'яті жертв Аушвіца для солістів. хору та оркестру (1967)<br />
'''Варіації''' для фортепіано (1968)<br />
'''Рондо''' для альта та фортепіано (1968)<br />
'''Соната №1''' для фортепіано (1969)<br />
'''Октет''' для дерев'яних духових (1970)<br />
'''Кантата''' пам'яті В.Леніна (1970)<br />
'''Симфонія''' для окрестру (1971)<br />
'''"Народна мелодія"''' для оркестру (1971)<br />
'''Два романси''' на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу і фортепіано (1972)<br />
'''Фантазія''' для фортепіано (1972)<br />
'''Два інтермецо''' для скрипки та фортепіано (1975)<br />
'''Струнний квартет''' пам'яті Д.Шостаковича (1975)<br />
'''"Український триптих"''' для фортепіано (1975)<br />
'''Соната''' для віолончелі та фортепіано (1975)<br />
'''"Музика для дітей"''' на вірші А.Новочадовської для голосу і фортепіано (1975-1976)<br />
'''Камерна кантата №1''' на вірші А.новочадовської для голосу та камерного оркестру (1977)<br />
'''Три балади''' на вірші А.Канакіса для голосу і фортепіано (1977)<br />
'''Соната №2''' для фортепіано (1977)<br />
'''"Лірична поема"''' для симонічного оркестру (1977)<br />
'''Дві концертні фуги''' для фортепіано (1979)<br />
'''"Октябрь"''' ("Жовтень") на поезію О.Пушкіна (російською мовою) для голосу і фортепіано (1979)<br />
'''"Олеся"''' балет за однойменною повістю А.Купріна (1981)<br />
'''Камерна кантата №2''' на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу та камерного оркестру (1981)<br />
'''"Три поеми"''' на вірші П.Тичини (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1982)<br />
'''Камерна кантата №3''' на вірші П.Тичини (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1982)<br />
'''"Елегія"''' для фортепіано (1979-1982)<br />
'''"Дума про Полтаву"''' для голосу оркестром (1982)<br />
'''Увертюра''' для симфонічного оркестру (1982)<br />
'''"Ода землі"''' на вірші М.Рильського (українською мовою) для голосу з оркестром (1976-1983)<br />
'''Три хори''' на вірші О.Пушкіна (російською мовою) (1983)<br />
'''Два романси''' на вірші О.Мандельштама та Н.Заболоцького (російською мовою) для голосу та фортепіано (1983)<br />
'''Концерт''' для фортепіано з оркестром (1983)<br />
'''Камерна кантата №4''' на вірші О.Мандельштама та Н.Заболоцького (російською мовою) для голосу та камерного оркестру (1983)<br />
'''Чотири хори''' на вірші М.Рильського (українською мовою) (1984)<br />
'''Концерт''' на вірші Т.Шевченка (українською мовою) (1985)<br />
'''П'ять хорів''' на вірші Б.Олійника (українською мовою) (1985)<br />
'''Камерна симфонія''' на вірші Т.Шевченка (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1990)<br />
'''Камерна кантата №5''' (1993)<br />
'''Камерна кантата №6''' (1997)<br />
 
=== Музика до кінофільмів ===
 
«Вантаж без маркірування» (1984)<br />
«Трійка» (1985)<br />
«Рік теляти»<br />
«На дворі XX століття» (1986)<br />
«Грішник» (1988)<br />
«Допінг для ангелів»<br />
«Афганець» (1991)<br />
«Серця трьох»<br />
«Козаки йдуть!» (1992)<br />
«Серця трьох&nbsp;— 2» (1993)<br />
«Афганець&nbsp;— 2»<br />
«Дорога на Січ» (1994)<br />
«Страчені світанки» (1995)<br />
'''телекартин:''' <br />
«Мости дружби» (1979)<br />
«Довгі дні, короткі тижні»<br />
«Осіння дорога до мами» (1981)<br />
«Кларнети ніжності»<br />
«Ніжність до ревучого звіра» (1982)<br />
«Карусель» (1983)<br />
«Захисту не потребую» (1985, 2 с)<br />
«Гори димлять» (1989)<br />
«Далі польоту стріли»<br />
«Штормове попередження» (1990)<br />
«Тупик» (1998)<br />
'''мультиплікаційних стрічок:''' <br />
«Із життя олівців»<br />
«Старовинна балада»<br />
«Тополя»<br />
«Цап та баран»<br />
«Ходить гарбуз по городу»<br />
«Мотузочка» (1990) та ін.<br />
 
Автор музики до фільмів: «Вантаж без маркірування» (1984), «Трійка» (1985), «Рік теляти», «На дворі XX століття» (1986), «Грішник» (1988), «Допінг для ангелів», «Афганець» (1991), «Серця трьох», «Козаки йдуть!» (1992), «Серця трьох&nbsp;— 2» (1993), «Афганець&nbsp;— 2», «Дорога на Січ» (1994), «Страчені світанки» (1995), телекартин: «Мости дружби» (1979), «Довгі дні, короткі тижні», «Осіння дорога до мами» (1981), «Кларнети ніжності», «Ніжність до ревучого звіра» (1982), «Карусель» (1983), «Захисту не потребую» (1985, 2 с), «Гори димлять» (1989), «Далі польоту стріли», «Штормове попередження» (1990), «Тупик» (1998), мультиплікаційних стрічок: «Із життя олівців», «Старовинна балада», «Тополя», «Цап та баран», «Ходить гарбуз по городу», «Мотузочка» (1990) та ін.
 
Член Національної спілки композиторів України.
 
== Література ==
* Митці України. К., 1992.&nbsp;— С.294;
* Хто є хто в Україні. К., 2000.&nbsp;— С. 160—198.
* http://www.kievkamerata.org/star5/press-83.html &nbsp;
* http://kievkamerata.org/ukr/press-84 &nbsp;
* Сучасні композитори України. вип.1. Довідник, - Одеса, 2002.- с. 47-48;
 
[[Категорія:Персоналії Ки]]
9

редагувань