Древани: відмінності між версіями

Автором найобширнішої публікації про древан був [[Йоганн Парум Шульце]] (1677-1740), древанський землероб із села '''Зютен''' (''Süthen'') (округ Люхов), який в [[1730]] написав німецькою мовою хроніку: ''Die Wendländische Bauernchronik des Johann Parum Schultze (...) und ein Kleines Wendisches Lexicon'', яка крім словника мала ще й німецько-древанський розмовник. Хроніку він створив на основі родинних оповідок. Його сім'я носила прізвище Нібур, Йоганн Парум мав приставку Шульце (Schultze - солтис) успадковану від свого батька). Книжка описує останню епоху в історії древан від часів [[тридцятирічна війна|тридцятирічної війни]], коли в околицях Люхова по-древанські говорили всі. В [[1640]] в селах серед древанської молоді існував ще звичай співати різдвяних щедрівок, яка за пісню на древянській мові отримувала яйця і ковбасу. Цей та інші звичаї сприймались місцевою німецькою владою як дикість. НеНедоброзичливо доброзичливоставилися відносились ій прості німці до своїх сусідів-древан.