Авіатор (гідрокрейсер): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KaiserAdler (обговорення | внесок)
KaiserAdler (обговорення | внесок)
Рядок 7:
== Історія корабля ==
 
Пасажирський пароплав «Імператор Микола І» побудований 1913 року у Великобританії компанією «John Brown а Clydebank» для російської компанії мореплавства і торгівлі «РОПіТ». В 1914 -1915−1915 роках експлуатувався як комерційне судно.
 
1915 року — пароплав було мобілізовано та модернізовано. З початком Першої Світової війни з’ясувалосьз'ясувалось, що Чорноморському флоту не вистачає кораблів, які могли б супроводжувати [[Ескадра|ескадру]], підвозити літаки до місць військових операцій, та які б служили базою для літунів та [[Десант морський|десанту]]. Не маючи часу та ресурсів для побудови таких кораблів, було вирішено зробити з двох нових пасажирських пароплавів «Імператор Микола І» та [[Республіканець (гідрокрейсер)|«Імператор Олександр ІІІ»]] гідрокрейсери.
 
На корабель було встановлено шість 120/45-мм гармат, дві 57-мм гармати та 2два 7,62-мм скоростріли. [[Крейсер]] міг приймати на борт 7-8 гідролітаків. Ці гідроплани базувались у Севастополі та знаходились на кораблях тільки під час бойових операцій.
 
Брав участь у бойових діях поблизу румунського, болгарського та турецького узбережжя. Проводив операції по блокуванню [[Босфор]]у, атаки на Зунгулдаг, брав участь у Трапезундській та інших [[військова операція|військових операціях]] Чорноморського флоту. 23 грудня 1916 — переведений у дивізіон гідрокрейсерів.
 
[[Лютнева революція]] значно актуалізувала націoнальнo-визвoльний рух українців на Чорноморському флoті. Прoвідникoм українськoгo руxу стала рада Українськoї чoрнoмoрськoї грoмади. У квітні 1917 року майже на всіx кoрабляx Чoрнoмoрськoї флoти вже існували українські кoрабельні ради, так самo як у суxoпутниx частинаx Севастoпoльськoї мoрськoї [[Фортеця|фортеці]] та на пoвітрoфлoті.
 
[[11 травня]] [[1917]] року гідрокрейсер було перейменовано у «Авіатор».
Протягом 1917 року моряки-чорноморці активно виступали на підтримку [[УНР]] та звертались до [[Центральна Рада|Центральної Ради]] з вимогою рішучих дій по українізації Чорноморського флоту та створенню Українських військово-морських сил.
 
[[12 жовтня]] 1917 року на відзначення українізації трьох кораблів Балтійського флоту: [[Світлана (крейсер)|крейсера “Светлана”«Светлана»]] та [[Ескадрений міноносець|ескадрених міноносців]] “Україна”«Україна» та “Гайдамак”«Гайдамак» на всіх кораблях та установах Чорноморського Флоту, на один день, було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна».
 
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот», відповідно до якого: «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» та «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов’язаннязобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів». Корабель юридично увійшов до складу [[Військово-морські сили УНР|Військово-морських сил УНР]].
 
На початку 1918 року більшовики окупували ненадовго південь України та Севастополь. Проте, коли наприкінці квітня до півострова наблизилися частини Запорізької дивізії армії УНР під командою підполковника [[Петро Болбочан|Петра Болбочана]] та німецькі війська, у Криму майже не залишилося більшовицьких загонів.
 
[[22 квітня]] [[1918]] року командувач Черноморського Флоту контр-адмірал [[Михайло Саблін]] наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори». [[29 квітня]], за наказом командувача, майже всі кораблі, установи, порти та фортеці Чорноморського флоту підняли український прапор.
 
Однак вже 30 квітня, через провокацію більшовиків, частина флоту виходить до Новоросійська. Гідрокрейсер «Авіатор» залишився у Севастополі. В той же час, у Києві, було проголошено створення Українська Держава Української Держави.
Рядок 36:
Одночасно, після проголошення [[Гетьманат|Гетьманату]], досить суттєво активізувалась робота по створенню Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд [[Павло Скоропадський|Гетьмана Скоропадського]] приділяв багато уваги побудові міцного боєздатного військового флоту .
 
За часів Гетьманату пароплави «Микола І», «Петро Великий» та «Олександр І», що до війни належали РОПіТ, згідно із чинним законодавством були роззброєні та повернені в український торгівельний флот<ref>Гражданская война. Боевые действия на морях, реках и озерных системах.- Т.III.&nbsp;— с.16. </ref>. Взагалі ж, на час самостійності Української Держави в українському торгівельному флоті було 6 великих пароплавів місткістю 9155 тонн<ref>Інж. В. Трембіцький. Українська Пасажирська Фльота.//Свобода, Джерсі Сіті, ч.99 за 1953 рік.</ref>. Український торгівельний флот протягом 1918 року здійсняв регулярні рейси по всіх портах Чорного моря.
 
Проте, наприкінці листопада, у Києві розпочався антигетьманський переворот, а південь України окупували війська Антанти, які захопили більшість кораблів ВМС Української Держави. Командуючий Українським флотом [[контр-адмірал]] В’ячеславВ'ячеслав Клочковский намагався провести перемовини з «союзниками», але англійське та французьке командування віднеслось до флоту, як до власної здобичі.
 
У 1919-1920 1919—1920&nbsp;рр.&nbsp;— корабель належав французському уряду. В 1921 &nbsp;р.&nbsp;— пароплав було продано французькій компанії «Messageries Maritimes» та перейменовано у «Пьер Лоті» («Pierre Loti»). До 1933 року ходив на регулярних рейсах у Середземному морі. У 1934-1936 1934—1936&nbsp;рр.&nbsp;— здійснював одиничні рейси. В 1936 році здійснив перехід у [[Сідней]].
 
У 1940 році перейшов від контроль французського руху Опору, та був наданий в управління компанії "«Blue Funnel Line"». У грудні 1942 року зазнав аварії та був затоплений на переході [[Лаос]]-[[Ліберія]], поблизу [[Габон]]у.
 
== Джерела ==