Тральщик: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KaiserAdler (обговорення | внесок)
KaiserAdler (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 11:
* '''Тактичні'''. Корабель використовується в таких режимах, які мінімізують наведені поля: малі швидкості, для зниження шуму та динамічного тиску, по можливості рух по магнітним лініям Землі, тощо
 
[[Файл:Minenjagddrohne Pinguin.jpg|thumb|rightleft|200px|Німецький апарат пошуку мін {{lang-de|Pinguin B3}}. Під корпусом закріплені підривні заряди.]]
Поява тральщиків-шукачів мін була викликана покращенням мінових детонаторів, відчого знижувалась надійність витралювання. Тому був застосований логічний розвиток [[бойове тралення|бойового тралення]]: не користуватися тралами, а шукати та знищувати міни підривними зарядами. Основну роботу тут виконують пошукові апарати або нурці-мінери. Важливішими становлятся умови їх використання, при цьому залишається потреба зниження фізичних полів шукача мін.
 
Рядок 19:
 
== Тральщики в українському флоті ==
[[Файл:Al'batros1910-1925.jpg|міні|ліворучправоруч|200пкс|Тральщик [[ВМС УНР]] «Альбатрос»]]
В 1918 році в Одесі було організовано українську бригаду тралення, яка в липні того ж року виконала успішне тралення Одеського рейду та Дніпрово-бузького лиману. До складу цього формування входило до 20 різнотипних маленьких мобілізованих портових пароплавів та катерів. Найбільш типовим українським тральщиком того часу можна вважати 100-тонний пароплав [[Альбатрос (тральщик)|«Альбатрос»]]. В наші часи, в бойовому складі сучасного українського флоту знаходиться 5 тральщиків різних типів — це кораблі «Чернігів», «Черкаси», «Мелітополь», «Маріуполь», «Генічеськ», переважно 1970-х років побудови.