Вікіпедія

Барвінський Володимир Григорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kvandr (обговорення | внесок)
25 308 редагувань
мНемає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
128 660 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{otherpersons|Барвінський }}
[[Зображення:Pamjatnyk Barvinskomu.jpg|thumb|200px|right|Могила Володимира Барвінського на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у [[Львів|Львові]].]]▼
 
▲[[ЗображенняФайл:Pamjatnyk Barvinskomu.jpg|thumb|200px|right|Могила Володимира Барвінського на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у [[Львів|Львові]].]]
'''Володи́мир Григо́рович Барві́нський''' (* [[25 лютого]] [[1850]], [[Шляхтинці]], [[Збаразький район]], [[Тернопільська область]] — † [[3 лютого]] [[1883]]) — український [[громадський діяч]], видавець, [[історик]], [[соціолог]], [[журналіст]], [[письменник]] (літературні псевдоніми ''Василь Барвінок'', ''Ришмидинов'' та ін.), [[літературний критик]] і [[публіцист]], перекладач. ▼
 
▲'''Володи́мир Григо́рович Барві́нський''' (* [[25 лютого]] [[1850]], [[Шляхтинці]], [[Збаразький район]], [[Тернопільська область]]  — † [[3 лютого]] [[1883]])  — український [[громадський діяч]], видавець, [[історик]], [[соціолог]], [[журналіст]], [[письменник]] (літературні псевдоніми ''Василь Барвінок'', ''Ришмидинов'' та ін.), [[літературний критик]] і [[публіцист]], перекладач.
 
Брат [[Барвінський Олександр|Олександра Барвінського]].
Рядок 7 ⟶ 9:
== Біографія ==
 
Народився в родині священика.
 
Вчився у народній школі рідного села, а згодом у Тернопільській гімназії ([[1861]]-—[[1867]]).
 
Нещасливий випадок, що трапився в 14-річному віці, підірвав його здоров'я, ізолював від ровесників. З того часу Володимир усамітнився біля книжок.
Рядок 15 ⟶ 17:
Своє дитинство змалював в автобіографічній повісті «Скошений цвіт» ([[1877]]).
 
[[1869]] - — вступив на правничий факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], який закінчив [[1872]] року.
 
З [[1872]]  р. служив в адвокатських канцеляріях Львова.
 
Один із співзасновників товариств «[[Просвіта]]» ([[1868]]) і «[[Рідна школа (товариство)|Руського Товариства Педагогічного]]» ([[1881]]).
 
[[1876]]—[[1880]]  — редактор журналу «[[Правда]]».
 
[[1880]]—[[1883]]  — засновник і перший редактор газети «[[Діло]]» (найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від [[1880]] до [[1939]]  р.).
 
Працював і мешкав у редакції.
 
Його вважали одним із провідників партії [[народовці]]в у Галичині.
 
[[30 листопада]] [[1880]] - — організував перше українське народне віче у Львові, учасники якого вимагали від австрійських властей поліпшення державно-економічного становища галицьких українців, надання їм політичних, економічних, культурних прав.
 
Барвінський був знайомий і підтримував зв'язки з П.Кулішем, М.Драгомановим, М.Костомаровим.
 
Передчасна кончина В.Барвінського сколихнула весь Львів. Його поховали на центральній алеї [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]], поряд з гробницею [[Шашкевич Маркіян|М.Шашкевича]].
 
На смерть відгукнулися [[Іван Франко]] і [[Корнило Устиянович]] (І.Франко написав вірш «На смерть бл. п. Володимира Барвінського дня 22 січня (3 лютого) 1883  р.»).
 
== Творчий і громадський доробок ==
Рядок 47 ⟶ 49:
Повісті В.Барвінського, як і ранні оповідання «Тридцять літ тверезості», «Мужик і пан» та «Химерні любощі», розширюють наші уявлення про західноукраїнську прозу 1870-х років.
 
У творчому доробку письменника - — переспіви сербо-хорватських народних пісень «Косове Поле» і «Сон цариці Милиці».
 
Видав у Львові «Бібліотеку найзнаменитіших повістей», в якій вийшли перші переклади українською мовою [[Діккенс Чарльз|Ч.Діккенса]], [[Золя Еміль|Е.Золя]], [[Флобер Гюстав|Г.Флобера]], [[Ожешко Еліза|Е.Ожешко]], [[Тургенєв Іван Сергійович|І.Тургенєва]] («Дим»), [[Гоголь Микола|М.Гоголя]] («Мертві душі»).
Рядок 61 ⟶ 63:
* {{УРЕ}}
* Документи про В.Барвінського з фонду Бучацької ЦРБ:
* “Моя«Моя відрада в праці”праці»: (Триптих про братів Барвінських) // ''Качкан В. А.'' Українське народознавство в іменах: У 2 ч. Ч. 2: Навчальний посібник. - — К., 1995. - — С.44-62
* ''Палишин С.'' Родина Барвінських в українській культурі // Тернопіль. - — 1992. — - №3№ 3-4. - — С. 35-37
* ''Палишин С.'' Пам'ять роду і народу (про родину Барвінських) // Дзвін. - — 1993. — - №4№ 4-6. - — С. 124-129124—129
* ''Сохацький Б.'' “Велике«Велике серце битися перестало…”перестало…»: 10 років від смерті Володимира Барвінського // Свобода. - — 2003. - — 25 лютого. - — С.4
* ''Чопик Р.'' Іван Франко і смерть Володимира Барвінського // Наукові записки: Кн. 2. Ч. 2.-Тернопіль, 1997. - — С. 197-201197—201
 
{{Wikify}}
Рядок 85 ⟶ 87:
[[Категорія:Діячі "Просвіти"]]
[[Категорія:Барвінські]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]▼
[[Категорія:Народились 1850]]
[[Категорія:Народились 25 лютого]]
[[Категорія:Померли 1883]]
[[Категорія:Померли 3 лютого]]
▲[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
 
{{Lit-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Барвінський_Володимир_Григорович