Перегоновий автомобіль: відмінності між версіями

За робочому [[об'єм]]у [[двигун]]а (л) і власній масі ([[кг]]) Гоночні автомобілі підрозділяються на групи - гоночні формули: [[Формула-1|1]] (до 3 л, не менше 500 кг), 2 (до 1,6 л, не менше 450 кг), 3 ( до 1 л, не менше 400 кг). Застосовується і формула 4 (мотоциклетний двигун до 250 [[см]]3), офіційно не затверджена ФІА. Рекордно-Гоночний автомобіль з газотурбінними двигунами виділені в окремий клас. Кращі двигуни Гоночні автомобілі [[Формула-1|формули 1]] мають літрову потужність до 110 [[кВт]] / л (150 [[к.с.]] / л) при 12000 об / хв і ступеня стиснення 11-12 і 4-клапанну схему, що забезпечує швидкохідність двигуна при кращому наповненні циліндрів. На всіх Гоночних автомобілях формул 1 і 2 застосовують пристрої безпосереднього впорскування пального. Як правило, Гоночниі автомобілі мають багатоступінчасті (п'ятиступінчасті) [[трансмісія|трансмісії]]. Зчеплення зазвичай дводискові. Гальма дискові, вентильовані; ширина ободів [[колесо|коліс]] і шин більше, ніж у звичайних [[легковий автомобіль|легкових автомобілів]] (більше 400 [[мм]]). В [[СРСР]] виробляюли Гоночні автомобілі формули 4 Таллінського авторемонтного заводу, спортивні автомобілі ЗІЛ-112с, рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

 

 

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня [[1970]] Г. Габеліч ([[США]]) на ракетному автомобілі «Блю Флейм» -1014, 294 км / год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) - 658,5 км / год ([[1965]]).