Автономія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 7:
Створення територіальної автономії є найдоцільнішим принципом державного устрою тих [[Нація|націй]], які, реалізуючи своє право на [[самовизначення]], виявляють бажання залишитися в межах певної держави. Нації отримують право створювати органи влади та управління, які діють рідною мовою, з місцевих людей, що знають побут і психологію місцевого населення; розвивати рідною мовою [[Преса|пресу]], [[Школа|школу]], [[театр]], культурно-просвітницькі та інші установи. Досить часто під впливом [[Національно-визвольний рух|національно-визвольних рухів]] влада [[Унітарна держава|унітарних держав]] формально проголошує автономію окремих національних територій, але фактично не забезпечує її реального здійснення і цим самим зводить існування автономії до [[Фікція|фікції]].
У широкому розумінні — право підприємства, установи, організації самостійно розв'язувати певні питання. Коли
== Історія терміна ==
Рядок 27:
У правовому розумінні, автономія — це право, що надається об'єднанням, станам, корпораціям, керуватися власними нормами та правилами в певних межах.
Теорією державного управління виділяється самоврядування — реалізація децентралізації державної влади в формі закріплення в нормативно-правовій формі за адміністративно-територіальними одиницями держави прав по реалізації від імені місцевого населення можливості та здатності визначення громадського порядку в питаннях місцевого значення в певних сферах під власну відповідальність. Поряд з самоврядуванням — рівноправністю всіх адміністративно-територіальних одиниць — автономія має на
В середні віки були поширені найбільші та найрізноманітніші автономії. Але і тепер визнається автономія громад, єднань, спілок, корпорацій в їх внутрішніх, особливих справах і відносинах. Подібна автономія забезпечує їх вільний розвиток, необхідне зростання і порядок, сприятливо діє на розвиток сил як окремих членів, так і всієї сукупності їх в єднанні або союзі. Крім того, держава може допускати автономію династичних родів і дворян-землевласників, яка дожила до кінця XIX—початку XX, тією мірою, в якій вона не суперечить [[Державний устрій|державному устрою]] і не виходить з області сімейних інститутів і спадкового права (фамільні постанови, фідеікомісса, виділ дочок і т. ін.).
Рядок 35:
== Кібернетика ==
Коли
== Університетська автономія ==
|