Народно-визвольна армія Югославії: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 42:
 
== Передісторія створення ==
6 квітня 1941 року [[країни Осі]] — [[Третій Рейх]], [[фашистська Італія]] і [[гортистська Угорщина]] оголосили війну Югославії. Вони зломили опір [[королівська югославська армія|Югославської королівської армії]] за 11 діб і примусили її до капітуляції. Король Петро II Карагеоргієвич, уряд і вище командування емігрували за кордон. Територія країни була [[поділ Югославії|окупована і поділена]] між учасниками агресії. на такі частини: [[Нижня Штирія|північна частина Словенії]] була включена до складу Німеччини, [[Провінція Любляна|південна частина Словенії]] та Далмація — до складу Італії, [[Угорська окупація югославських земель|Воєводина (Бачка), Меджимур'є і північно-західна частина Словенії — до Угорщини]], [[Болгарська окупація Македонії та Західної Фракії (1941—1944)|більша частина Македонії]] та [[Території під болгарською окупацією в Сербії (1942—1944)|східні райони Сербії]] — до складу Болгарії, а [[Косово і Метохія]], західні райони Македонії і східні райони Чорногорії — до складу [[Албанія під владою Італії|Албанії]].
 
Були утворені [[Незалежна держава Хорватія]] (включаючи [[Боснія і Герцеговина у Другій світовій війні|Боснію і Герцеговину]]), [[Королівство Чорногорія (1941-1944)|королівство Чорногорія]] (трон залишився не зайнятим) і [[Сербія (1941-1944)|республіка Сербія]]. При цьому Чорногорія була окупована італійськими військами, а Сербія — німецькими, але там були створені місцеві уряди та адміністративно-державні структури, а також збройні сили.
Для керівництва збройною боротьбою проти окупантів [[Комуністична партія Югославії]] створила Військовий комітет, який спрямовував дії місцевих військових комітетів. 27 червня створено Головний штаб (з вересня 1941 року — Верховний штаб) партизанських загонів Югославії на чолі з Й. Тіто. До цього часу на території Югославії перебували 4 німецькі, 12 італійських, 2 болгарські дивізії та 5 дивізій [[королівська югославська армія|колишньої югославської армії]], 12 угорських і болгарських бригад, ряд окремих частин і підрозділів — всього близько 400 тис. вояків.
 
== Початок діяльності ==