Олександр Рослін: відмінності між версіями

▲''' Олександр Рослін'''( Alexander Roslin ,15 липня, 1718, Мальмьо - 5 липня ,1793, Париж ) - відомий художник доби пізнього [[бароко]] і [[рококо]] . Малював [[портрет]]и .

▲== Біографія коротко ==

▲Народився в місті Мальмьо, [[Швеція]] . Художне навчання отримав в столиці - місті [[Стокгольм]] , у Г.Шрьодера . Працював в різних країнах Європи - Німеччині, Італії, Російській імперії, Польщі, Франції. З 1752 року мешкав в [[Париж]]і, де через рік став членом Королівської Академії живопису. Два роки ( 1775-1777 )працював в Петербурзі, в 1778-му в [[Варшава|Варшаві]], потім повернувся в столицю Франції, де помер у 1793 р.

▲== Жіночі портрети Росліна ==

▲Вважають, що живопис стилю рококо зародився у Франції. Культурні зв'язки сусідніх країн і панівні моди доби досить швидко зробили [[мистецтво]] рококо інтернаціональним, здебільшого при королівських дворах чи в аристократичних [[садиба]]х. Стилистику рококо мають [[живопис]] Франції, Італії, німецьких князівств, Австрії (і Чехії в її складі),Російської імперії, найменше Голландії, Португалії, Іспанії ( ранішні твори [[Гойя|Гойї]] ).

▲Рослін, що перебрався в Париж у 1752 р., аби мати успіх, повинен був укладатись в панівну моду розвиненого рококо. І його портрети цього періоду цілком в стілістиці рококо - трохи збряклі кольори, перевага в палітрі ніжних відтінків рожевого і блакитного, добре відтворення мод( Віконтеса Маргарита де Гріньян, 1753 р.) Але його художня манера зазнала еволюції. Міцні реалістичні традиції мистецтва Швеції і класицизм Франції з його різкістю і конкретністю спричинили появу портретів на межі стилів - «Дама під покривалом», 1768 р. Кольори яскраві, манера портрета різка і реалістична, від стилістики рококо залишилися лише модна сукня і галантна поведінка. В портреті королеви Швеції 1775 р. Рослін просто покинув компліменти і малює стару королеву старою, ніяк не приховуючи хворобливого і зморшкуватого обличчя, не роблячи королеву ні молодою, ні надто люб'язною. Ще більш різким і реалістичним він був в чоловічих портретах, де від рококо лише маска галантності чи люб'язна посмішка.

▲Ніяких компліментів собі не робить Рослін і на пізньому [[автопортрет]]і 1790 року. Лише багатий костюм - свідок матеріального успіху, що досяг художник. Обличчя спокійне, зморшкувате, старість ніяк не прихована.

▲{{commonscat-inline|Alexander Roslin|Олександр Рослін}}