Кіблич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
BunykBot (обговорення | внесок)
м Виправлена суміш розкладок
Рядок 64:
[[Категорія:Села Вінницької області]]
[[Категорія:Міста магдебурзького права на Поділлі]]
<!--Виникло село як фортеця в ХVІІXVII столітті. Називалося раніше Гончарівкою. Село спустошили татари. З 1672 року стає Кібличем. Назва «Кіблич» тюркського походження від слів «кубло» або «кублам», що означає сотня. Можливо, село було назване в честь татарського сотника. Після другого поділу Польщі в 1793 році назву Кублич змінили на Кіблич.
 
У селі Кіблич зберігаються народні назви вулиць, кутків, присілків&nbsp;— Куток Замостяни: через річку Кублич побудований місточок, який об'єднує присілок Новосілка з основною частиною села, а люди кажуть, що живуть до моста.&nbsp;— Куток Олійницький: на цьому кутку живуть всі родичі на прізвище Грабові. Їх предок колись давно на кіблицькому базарі купив у незнайомого козака барильце олії, а потім пішов на гостину у сусіднє село Зятківці до товариша і розказав там, яке ж гарне барильце купив і яка добра олія в ньому. І один з гостей каже: «То це ж моє барильце! Віддайте, дядьку, мою олію». А дід Никифір каже: «Не можу віддати, бо вже надібрав з нього олію». «Ну, дядьку, будете мене пам'ятати, хай-но я прийду до вас на базар». Дотримав слова, прийшов на базар і став посеред базару кричати. «А Никифір Грабовий купив вкрадене барильце олії, то кажіть на нього Олійник». Ось уже більше 100 років Грабові&nbsp;— Олійники, а куток Олійницький.